Конфлікт між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, який спричинив масові протести в українських містах, має глибокі системні корені. На думку керівника безпекових програм Центру Глобалістики «Стратегія XXI» Павла Лакійчука, суперечності між військовим і цивільним керівництвом були запрограмовані ще на етапі реформування армії, і для виходу з кризи владі необхідно зробити три ключові кроки.

За словами експерта, корінь проблеми криється в незавершеному переході від радянської системи управління військом до західної моделі, заснованої на цивільному демократичному контролі. У такій системі міністр оборони є цивільною особою, яка відповідає за забезпечення армії ресурсами та взаємодію з урядом, тоді як головнокомандувач керує військами та операціями. Однак в Україні виникла колізія повноважень: головнокомандувач підпорядковується президенту, але частково залежить і від міністра оборони. «Коли в тебе два начальники, завжди виникає питання: чиї вказівки виконувати, якщо вони суперечать одна одній», — зауважив Лакійчук в ефірі програми «Тепер Головне» на каналі Еспресо.

Лакійчук нагадав, що цю проблему планували усунути ще до початку повномасштабної війни через зміни до законодавства, які мали чітко розмежувати повноваження та відновити принцип єдиноначальності у воєнній сфері. Однак реформа так і не була завершена. «Війна триває вже п'ятий рік, змінилися головнокомандувачі, були скандали з міністрами оборони, але проблема так і залишилася невирішеною», — резюмував експерт. Він також згадав конфлікт 2020 року між міністром оборони Андрієм Тараном і головнокомандувачем Русланом Хомчаком, який мав ту саму суть.

Конфлікт між Федоровим і Сирським набув публічного розголосу після того, як 14 липня Верховна Рада проголосувала за відставку уряду на тлі напруження навколо можливого звільнення міністра оборони. Наступного дня Федоров заявив, що залишає посаду. За даними видання The Economist, причиною стало те, що Федоров домагався усунення Сирського, а проведений ним аудит виявив перевитрати в Міноборони та ЗСУ на 300 млрд грн. Разом із міністром пішли у відставку його радники Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов (Флеш). Того ж дня стало відомо, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак зустрічався із Сирським одразу після звільнення Федорова.

16 липня Федоров публічно розповів журналістам, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства, водночас визнавши, що головком «врятував країну» під час оборони Києва у 2022 році. Сирський у відповідь полеміки уникнув, заявивши лише, що зараз потрібно зосередитися на війні. Заява Федорова спровокувала масові протести: уже 17 липня в Києві на його підтримку зібралися понад 10 тисяч людей, а акції охопили більше десятка міст України та Варшаву. Організатор протестів, ветеран Дмитро Козятинський, звинуватив Сирського в тому, що той «займається політикою замість фронту, деморалізує армію, саботує реформи», і закликав вимагати відставки головнокомандувача.

Того ж дня президент Володимир Зеленський поговорив з обома і пообіцяв рішення щодо армії в понеділок. За даними Financial Times, стало відомо, що президент розглядає заміну Сирського саме на тлі цих протестів. Протести не вщухли й наступного дня — другий день акцій із вимогою повернути Федорова і звільнити Сирського тривав у багатьох містах України. 20 липня народний депутат Олександр Качура ініціював позачергове засідання Ради, щоб заслухати Сирського і Федорова, — за його словами, учасники акцій, з якими він спілкувався особисто, і далі вимагають відставки головнокомандувача.

На п'ятий день протестів, 20 липня, мітинг тривав на площі Івана Франка в Києві, де щодня на акцію підходять сотні людей. Учасники скандують дві основні вимоги — повернути на посаду міністра оборони Михайла Федорова та звільнити головнокомандувача Олександра Сирського. Ініціатор мирної акції Дмитро Козятинський висунув владі ультиматум: якщо до п'ятниці рішення не буде ухвалено, він закликав усіх переходити до безстрокової акції по всій Україні. Протести охопили й інші міста, зокрема Миколаїв, де на акцію вийшли близько 80 людей, та Івано-Франківськ.

Експерт Павло Лакійчук наголосив, що для ефективного виходу з конфлікту владі необхідно зробити три кроки: по-перше, чітко розмежувати повноваження міністра оборони та головнокомандувача на законодавчому рівні; по-друге, завершити реформу системи управління армією, запровадивши принцип єдиноначальності; по-третє, забезпечити прозорість у використанні бюджетних коштів, щоб уникнути подібних скандалів у майбутньому. Він зазначив, що без цих заходів конфлікти між військовим і цивільним керівництвом повторюватимуться, що загрожує обороноздатності країни напередодні складного осінньо-зимового періоду.