Останніми днями Іран зробив низку заяв про готовність атакувати Україну своїми балістичними ракетами. Якщо ця загроза матеріалізується, то подібний удар може стати найсерйознішим випробуванням для європейської та натівської системи протиракетної оборони, зазначають аналітики видання Defense Express.

За оцінками експертів, Іран має на озброєнні декілька типів балістичних ракет, зокрема «Фатех-110», «Зольфагар» та «Хейбар Шекан», дальність яких сягає від 300 до 1500 кілометрів. Це дозволяє завдавати ударів по території України, якщо ракети будуть запущені з території Росії, Сирії або, теоретично, з акваторії Чорного моря. Втім, наразі офіційні джерела не підтверджують жодних конкретних сценаріїв.

У разі реального обстрілу української території іранськими балістичними ракетами, перед системами ПРО Європи та НАТО постане безпрецедентний виклик. Справа не лише в кількості можливих цілей, але й у технічних характеристиках цих ракет. Іранські ракети здатні маневрувати на траєкторії польоту, що ускладнює їх перехоплення наявними засобами, зокрема системами Patriot та SAMP/T.

Крім того, аналітики звертають увагу, що Україна вже має досвід ураження російських ракет, але іранська балістика є менш передбачуваною через обмежені розвідувальні дані про її траєкторії та теплові сигнатури. Це створює додатковий ризик для міст та критичної інфраструктури, яка потребує захисту.

Раніше Іран уже застосовував балістичні ракети проти цілей у Сирії та Іраку, демонструючи відносно високу точність. Однак масована атака проти України, яка має порівняно щільну мережу ПРО, стане першим реальним тестом для їхніх ракетних систем у європейському небі.

Експерти Defense Express наголошують, що навіть якщо значна частина ракет буде збита, сама по собі спроба атаки створить величезне навантаження на логістику ПРО. Засоби виявлення та супроводження цілей можуть не впоратися з одночасним наведенням на десятки об'єктів, що призведе до «насичення» системи. Це збільшує ймовірність прориву окремих ракет до цілей.

Чи варто очікувати реальної атаки? Поки що іранська сторона обмежується лише погрозами, які можуть бути як спробою політичного тиску, так і підготовкою до координації з Росією. Сполучені Штати та європейські союзники вже висловили занепокоєння та попередили Тегеран про серйозні наслідки в разі агресії.

Ситуація залишається напруженою. Українські військові посилюють протиповітряну оборону, а НАТО проводить додаткові консультації щодо готовності до різних сценаріїв. Якщо загроза стане реальністю, це докорінно змінить баланс сил у регіоні та продемонструє, наскільки ефективною є нинішня архітектура європейської ПРО.