Росія відновила удари по українській енергетичній інфраструктурі, що вже призвело до перебоїв зі світлом у Києві та низці регіонів. Напередодні опалювального сезону постає питання, як Україна пройде чергову воєнну зиму. За даними українських посадовців, стан готовності цього року кращий, ніж минулого, завдяки додатковому захисту енергооб'єктів та резервам обладнання, проте ризики залишаються значними.
Першу масовану атаку на енергетику цього сезону агресор здійснив ще 30 вересня, застосувавши майже 190 дронів і балістичні ракети. Основний удар припав на Київ та область. В ніч на 12 жовтня Україна не завдавала ударів по російських НПЗ, натомість Росія атакувала український газовидобуток. «Отже, Росія порушила енергетичне перемир'я», — прокоментував президент Володимир Зеленський. Це стало черговою невдалою спробою енергетичного перемир'я, яке оголошував Дональд Трамп.
Ворог змінив якісний склад засобів ураження та значно наростив їх кількість. Росія підготувала запас балістичних ракет, а також розробила та застосувала спеціальний дрон для ураження ліній електропередачі. Наприкінці вересня вперше було використано нову модифікацію безпілотника «Герань-4» із кумулятивно-ріжучою бойовою частиною, здатною пошкоджувати металеві конструкції мостів і ЛЕП. За словами джерела в галузі, такі дрони можуть і надалі застосовуватися проти високовольтних ліній через Дніпро, опори яких складно відновлювати.
Стратегія російських атак на зиму передбачає удари не лише по високовольтних мережах, а й по енергетичній та комунальній інфраструктурі. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомляв, що спецслужби отримали матеріали з російської сторони щодо стратегії дій на цю зиму. Серед цілей — системи водопостачання та водовідведення великих міст, а також лінії електропередачі, які з'єднують Україну з сусідніми європейськими країнами. Агресор чітко прорахував «наряди» — кількість та тип засобів ураження для кожного об'єкта.
На початку жовтня The New York Times опублікувала детальніший план атак. Він передбачає удари по підстанціях «Укренерго» біля західного кордону, великих ГЕС, тепловій енергетиці та комунальному господарству, а також спроби відключити від енергосистеми три АЕС на підконтрольній Україні території. Для цього агресор планує використати до тисячі ракет, дронів та авіабомб. Мета — відрізати великі міста від електро-, газо- та водопостачання і створити гуманітарну кризу.
Попри це, для захисту енергоінфраструктури з кінця попереднього опалювального сезону було зроблено багато роботи. Енергокомпанії виконували плани робіт, переважно за кредитні кошти. Для регіонів запровадили Плани стійкості, які фінансувалися з бюджету. Ключові компанії, такі як «Укренерго», «Укргідроенерго», «Укргазвидобування» та «Оператор газотранспортної системи», побудували захист для своїх об'єктів. Водночас складніша ситуація із будівництвом захисних споруд для облгазів та обленерго через дефіцит коштів, зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Плани стійкості виконуються із відставанням, повідомив наприкінці вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький. Роботи затримують повітряні тривоги та режим жорсткої економії, запроваджений з 1 вересня, який передбачає скорочення бюджетного фінансування капітального будівництва в четвертому кварталі. На виконання Планів стійкості спочатку планували 255 млрд гривень, але на сьогодні виділено лише 67 млрд гривень. Проте постачальники обладнання та будівельники продовжують працювати в кредит під гарантії майбутніх виплат, адже зупиняти роботи не можна.
«Я оцінюю, що стан готовності — кращий ніж попереднього року, але і ризик обстрілів є більш значним, ніж був у 2025 році», — коментує народний депутат, голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус. Він додає: «Укриття збудовані, але якщо прилітає балістика, бетонна споруда не витримає таку ракету».
В умовах сильних обстрілів за негативного сценарію світло може бути по 4 години на добу. Запасу газу на зиму вистачає, але можливі локальні проблеми через пошкодження розподільчих мереж. Для Києва будується додатковий захист електричних мереж, створюється резервне живлення для водного господарства, в регіонах також встановлюються мобільні котельні та насосні станції. Суттєві загрози зберігаються для Одещини, прикордонних та прифронтових регіонів, критичним залишається питання щодо постачання тепла для Херсону.
3
