Російські офіцери запасу провели командно-штабну гру під назвою «Кримська побудка», під час якої моделювали можливу операцію Збройних сил України з висадки в анексованому Криму. Про це повідомив російський військовий експерт, полковник запасу Віктор Мураховський, який брав участь у заході. За його словами, учасники гри діяли за дві сторони: «сині» (ЗСУ) використовували нестандартні тактики та сучасні засоби ураження й розвідки, тоді як «червоні» (російські сили) були змушені оборонятися.

Мураховський оприлюднив карту Криму в радянській системі координат СК-42, яку, ймовірно, використовували як основу у військовому програмному забезпеченні. Схема демонструє численні маршрути умовного українського наступу через Чорне море, а також густу мережу російських оборонних позицій навколо Севастополя, півночі Криму та Керченської протоки. Зазначається, що йшлося не про десант у стилі Другої світової війни, а про сучасну операцію із застосуванням безпілотників, високоточної далекобійної зброї та інших новітніх засобів.

Тим часом у кримських соцмережах дедалі частіше лунає не лише критика України, а й невдоволення російською владою та армією. Якщо раніше мешканці півострова сприймали атаки як щось далеке, то тепер вони чи не щодня безпосередньо впливають на повсякденне життя. 25 червня на Кримському (Керченському) мосту утворилася черга майже з 2 тисяч автомобілів, що сягала 15 кілометрів. За даними OSINT-аналізу ASTRA, міст повністю закривали на тлі атаки українських безпілотників у ніч проти 26 червня. Очевидці зазначають, що такої великої черги на виїзд із півострова ніколи не бачили, і це рекорд. У черзі стояли навіть бензовози, які можуть стати мішенню для безпілотників.

Масштабна паливна криза в Криму триває від кінця травня, але останніми днями вона перейшла у нову фазу. Спочатку окупаційна влада обмежила продаж бензину до 20 літрів на автомобіль, потім запровадила талони, а згодом фактично зупинила вільний продаж пального. 21 червня підконтрольний Кремлю керівник Криму Сергій Аксьонов оголосив про повне припинення продажу бензину та дизельного пального для населення і бізнесу. Паливо залишили лише для державних служб та структур, які забезпечують функціонування окупаційної адміністрації.

Дефіцит пального почав позначатися й на магазинах та супермаркетах: з полиць зникають цукор, крупи, борошно та сіль, а деякі торговельні мережі вже обмежили продаж товарів в одні руки. Причиною стали проблеми з логістикою — через постійні загрози українських ударів доставка товарів до Криму суттєво ускладнилася. Окупаційна влада визнала, що не має поняття, коли відбудеться відновлення вільного продажу бензину та дизеля. Радник «глави» Республіки Крим Олег Крюков заявив: «Поки немає якогось радикального просвітлення, щоб ми могли сказати, що на наступному тижні на заправках з'явиться бензин. Ситуація досить важка».

В інших частинах Росії ситуація з бензином також погіршується: його виробництво скоротилося на чверть, і все більше регіонів вводять обмеження на продаж палива. Росіяни почали масово гуглити «як злити бензин» — за останні місяці такі запити зросли у 100 разів. Російські пропагандистські медіа навіть дають практичні поради, як безпечно переливати бензин із бензобака в каністру, наголошуючи — «головне не ковтати».

Окрім паливної кризи, у Криму виникли масштабні перебої з електропостачанням. Через удари по ТЕС та логістиці, яка перевозить паливо для теплових електростанцій, окупаційна компанія «Крименерго» 21 червня запровадила графіки обмеження споживання електроенергії. Без світла залишалися населені пункти центральної, північно-західної та південної частин півострова. Діють віялові відключення, а електрику подають по три години. Проблеми швидко перекинулися і на водопостачання — через знеструмлення насосних станцій у низці населених пунктів виникли перебої з водою.

Усе це стало наслідком систематичних українських ударів по нафтовій та логістичній інфраструктурі окупантів. Російські офіцери запасу, які моделюють оборону Криму, намагаються передбачити подальші дії ЗСУ, але реальна ситуація на півострові свідчить про глибоку кризу, яка охопила всі сфери життя.

Автор

Кореспондентка

Вікторія Журавель працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Архів відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.