У ніч на 14 липня безпілотники атакували один із найбільших нафтопереробних та нафтохімічних комплексів Росії — «Газпром нефтехим Салават», розташований у місті Салават Республіки Башкортостан. Відстань від цього об'єкта до кордону з Україною становить щонайменше 1400 кілометрів по прямій. Місцеві мешканці повідомили про численні прильоти на територію підприємства, після чого там спалахнула пожежа, а над містом піднявся густий дим.

За даними Telegram-каналу Exilenova+, під удар потрапив саме завод «Газпром нефтехим Салават», який входить до групи «Газпром». Це підприємство об'єднує нафтопереробний та газохімічний заводи, а також завод «Мономер», і має повний цикл переробки вуглеводневої сировини. У його виробничому портфелі — понад 150 найменувань продукції, зокрема бензини, дизельне пальне, мазут, бітуми, поліетилен, аміак та карбамід. Офіційна влада регіону на момент публікації не коментувала атаку, однак пізніше місцева адміністрація підтвердила масовану атаку безпілотників на промзону Салавату.

Це не перший удар по цьому стратегічному об'єкту. Ще 18 вересня 2025 року далекобійні дрони Служби безпеки України вже вражали «Газпром Нафтохім Салават», подолавши відстань у 1400 кілометрів. Тоді, за попередньою інформацією, було уражено установку ЕЛОУ-АВТ-4, яку називають «серцем заводу». Повторна атака відбулася 24 вересня 2025 року. Нинішній удар став черговим у серії системних дій, спрямованих на знищення російської нафтопереробної інфраструктури.

Одночасно з атакою в Башкортостані цієї ночі під удар потрапив і Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краї, де також зафіксовано пожежу поблизу резервуарного парку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи в Геленджику та інших населених пунктах регіону. За даними OSINT-аналізу, ймовірно, постраждало також підприємство «Роснефть-Опт», яке займається оптовою реалізацією нафтопродуктів через мережу нафтобаз.

Удари по російських нафтопереробних заводах мають серйозні наслідки для паливного ринку РФ. З кінця травня в країні спостерігається дефіцит пального, який охопив усі 11 часових поясів. На автозаправних станціях у Москві, Санкт-Петербурзі та на окупованих територіях запровадили ліміти на продаж бензину в одні руки, а в Криму пальне почали відпускати лише за талонами. Ціни на бензин зросли до рекордного рівня, і російський уряд виключив дані про ціни з відкритого доступу.

У відповідь на кризу Росія почала імпортувати пальне морським шляхом. Спочатку розглядалися можливості поставок з Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї, а з 1 липня стало відомо про морські поставки бензину з Індії — щонайменше 60 тисяч тонн двома танкерами. За даними агентства Bloomberg, хвиля українських далекобійних ударів призвела до падіння обсягів переробки нафти в Росії до найнижчого рівня за понад 21 рік.

Атака на «Газпром нефтехим Салават» є частиною стратегії, яка вже суттєво підірвала здатність РФ забезпечувати внутрішній ринок пальним. Завод у Башкортостані відіграє ключову роль у виробництві бензину, дизелю та інших нафтопродуктів, тому його виведення з ладу навіть на короткий час посилює дефіцит і змушує Кремль шукати альтернативні джерела постачання. Ситуація залишається напруженою, і очікується, що удари по нафтовій інфраструктурі триватимуть.