Уряд розглядає можливість скасувати стовідсоткове бронювання працівників критично важливих підприємств через численні зловживання з боку бізнесу. Про це заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький під час години запитань до уряду. За його словами, чинна система дозволяє компаніям безпідставно збільшувати штат і бронювати всіх працівників, навіть тих, хто не виконує критично важливих завдань.
«Поняття 100% бронювання створює можливості для масштабних маніпуляцій. Якщо підприємство має право бронювати всіх працівників, воно може нескінченно збільшувати штат і бронювати людей незалежно від того, чи працюють вони ремонтниками, енергетиками або виконують інші критично важливі завдання», — наголосив Корецький. Він додав, що щомісяця кількість заброньованих працівників додатково зростає на десятки тисяч.
Прем'єр-міністр навів приклад підрядника, який виконує роботи для «Укренерго» і наразі має 100% бронювання. Однак після перевірки з'ясувалося, що для потреб компанії працюють лише 20 людей зі 100, решта займається звичайними бізнесовими проєктами. На думку Корецького, необхідно розділити критерії критичності підприємства та його економічні показники. «Рівень заробітної плати, її виплата, відсутність податкових боргів або заборгованості зі сплати податків не завжди означають, що підприємство є критично важливим. Критичність має визначатися насамперед внеском в обороноздатність і життєзабезпечення держави», — підкреслив він.
За попередньою інформацією, Кабмін розглядає можливість знизити частку заброньованих працівників на критичних підприємствах із 100% до 85%. Зміни можуть торкнутися понад 900 підприємств оборонно-промислового комплексу. Цю пропозицію вже розкритикувала низка оборонних виробників та об'єднань, а Міністерство оборони не підтримало ініціативу. Також уряд планував змінити порядок розрахунку 50% квоти, виключивши з неї працівників із відстрочкою, знизити ліміти для окремих галузей і створити Координаційний центр при Кабміні.
Наразі підприємство має відповідати встановленим критеріям критичності, щоб бронювати працівників. Зокрема, зарплата працівника має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн. Критерії визначають відповідні міністерства та місцева влада. Прем'єр-міністр запевнив, що жодної «зради» немає, а всі деталі будуть повідомлені після ухвалення відповідного рішення. «Постанова доопрацьовується, і як тільки вона буде готова, ми зможемо це прокомунікувати», — сказав він.
Корецький також закликав не маніпулювати темою, наголосивши, що навколо неї багато спекуляцій. Він підкреслив, що система мобілізації та бронювання потребує вдосконалення, а Генштаб потребує військових. Водночас для критичних підприємств, за його словами, радикальних змін не буде. «Точно можу сказати з великою впевненістю, що для цих людей, для цих підприємств, для цих виробництв ніяких радикальних змін не буде», — запевнив прем'єр.
Нагадаємо, 13 жовтня Кабмін ухвалив постанову про організацію бронювання військовозобов'язаних. Частину про відсотки бронювання доопрацьовуватимуть ще п'ять днів. Проти скорочення квоти для ОПК зі 100% до 85% виступила оборонна галузь. За оцінкою Української Ради зброярів, працівники ОПК становлять не більше 10% усіх заброньованих. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав не поспішати з висновками щодо змін у бронюванні та відстрочках, наголосивши, що йдеться про можливі зміни, а не про ухвалений закон.
3
