Львівська обласна рада 20 жовтня 2026 року ухвалила рішення проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Це рішення викликало негативну реакцію польських урядовців і стало новим приводом для напруги у відносинах Києва та Варшави. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що таке рішення шкодить відносинам двох країн, а прем'єр-міністр Дональд Туск сказав, що цей крок грає на руку ворогам України.
Голосування відбулося під час сесії, де депутати розглядали десятки постанов поспіль у цілому, без тривалих обговорень. За даними онлайн-трансляції засідання, за постанову про вшанування командувача УПА та її вояків проголосували 52 депутати з 55, за вшанування Олега Ольжича — 49 з 54. На ухвалення рішень про УПА і Шухевича пішло 45 секунд. Проти не голосував ніхто, а результати поіменного голосування не оприлюднили. Підтримали рішення представники різних фракцій, зокрема дев'ять депутатів від «Слуги народу».
Ініціатор рішення, голова комісії з питань культури, інформполітики та промоції, член партії «ЄС» Святослав Шеремета пояснив, що у 2027 році припадають ювілейні дати: 85 років від створення УПА, 120 років від народження Романа Шухевича та Олега Ольжича. За його словами, на Львівщині можна буде провести масштабні заходи, які не встигли зробити в 2022 році через початок повномасштабної війни. Шеремета нагадав, що проголошення року імені Шухевича відбувається не вперше: у 2007 та 2017 роках в області вже проводили масштабні заходи, присвячені 100 та 110 річниці народження командувача УПА.
«Нічого нового немає, ми просто робимо те, що завжди робили. Традиційно протягом 35 років незалежності Львівщина та Україна вшановували Українську повстанську армію і Романа Шухевича. І знову плануємо вшановувати їх в наступному році. Тому для мене дуже дивна реакція наших друзів, сусідів за кордоном, урядовців і політиків, чому в них це викликало таку хвилю емоцій», — розповів депутат.
За словами Шеремети, проєкт рішення був на сайті Львівської обласної ради ще влітку і його мали розглянути 7 липня на сесії, але через те, що рішення не доходило до порядку денного, його розглянули лише зараз. Консультацій напередодні ухвалення рішення не було. Він переконаний, що на Львівщині переважна більшість людей одностайно підтримують УПА та Шухевича, тому жодні обговорення не були потрібні. Після прийняття рішення, як додає Шеремета, ніхто з представників центральної влади, Офісу президента чи МЗС з ним не комунікував.
МЗС України наголосило, що позиція однієї обласної ради не відображає позиції держави. Водночас Шеремета, мотивуючи свої дії, стверджує, що кожна держава та нація мають право на власну історію, героїв і те, як їх вшановувати. «Це неправильно, коли хтось ззовні вказує, як нам ставитися до історичних подій: кого вважати героєм, а кого ні, кого вшановувати, а кого ні — і що нам потрібно відмовлятися від частини своєї історії... Попри стосунки Києва з Варшавою через війну, я думаю, що і в Польщі це повинні розуміти», — каже він.
Депутат нагадує, що сама Польща на місцевому і на загальнодержавному рівнях вшановує своїх воїнів, які були в Армії Крайовій та інших збройних формуваннях, які масово вбивали українців. Зокрема, у жовтні українська експедиція виявила на православному кладовищі в селі Ласків у Люблінському воєводстві близько 30 останків загиблих українців. Це мешканці села, вбиті 10 березня 1944 року під час нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських. Тоді загинули понад 300 людей.
Це вже не перший конфлікт між Україною та Польщею у 2026 році. У травні суперечку розпалив указ президента Володимира Зеленського, коли він присвоїв одному з підрозділів ССО почесну назву «імені Героїв УПА». У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла, а той повернув нагороду «Новою поштою». Згодом пристрасті вщухли, але рішення Львівської облради знову загострило ситуацію.
2
