Міністерство закордонних справ України заявило про занепокоєння через план Росії перевести до Сибіру співробітника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Вадима Голду, якого, за словами української сторони, незаконно утримують на окупованій території. Київ називає ці дії незаконним затриманням і вимагає негайно повідомити про місцеперебування та умови утримання громадянина, який перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права.
За даними МЗС, Голду тримають під вартою з 15 жовтня. Він перебуває в ізоляції та не має жодного контакту із зовнішнім світом, а родина та представники міжнародних структур не мають змоги з ним зв’язатися. У серпні 2024 року так званий суд у Донецьку, створений окупаційною владою, засудив його до 14 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві. Українська сторона неодноразово засуджувала ці судові процеси, називаючи їх політично мотивованими та такими, що не відповідають міжнародним стандартам справедливого судочинства.
Голда не є єдиним співробітником місії ОБСЄ, який опинився в руках російської сторони на окупованих територіях. Дмитро Шабанов і Максим Петров також перебувають під вартою. У вересні 2022 року так званий суд «ЛНР» засудив їх до 13 років ув’язнення за звинуваченням у державній зраді. Усі троє були затримані на тимчасово окупованих українських територіях, і їхнє утримання триває вже кілька років поспіль, без очевидних перспектив перегляду вироків.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вимагає надати достовірну інформацію про місцеперебування та стан усіх трьох співробітників. Київ також наполягає на негайному та неперешкодженому доступі до них для консультацій, що, за логікою української сторони, є базовою вимогою щодо будь-якої людини під вартою. Сибіга закликав ОБСЄ посилити тиск на Росію з метою їх звільнення, підкреслюючи, що організація має використати весь свій політичний і дипломатичний вплив.
Українська сторона посилається на порушення Росією зобов’язань за Женевськими конвенціями, які гарантують захист цивільних осіб і недоторканність персоналу міжнародних місій. МЗС України та міжнародна спільнота неодноразово засуджували процеси щодо співробітників ОБСЄ, вказуючи на їхню політичну природу та на відсутність належних юридичних процедур. Таким чином, справа Голди стає частиною ширшої картини систематичного тиску на іноземний персонал, присутній на окупованих територіях.
Окремо варто згадати, що питання безпеки персоналу ОБСЄ звучить і в інших контекстах. Фінська міністерка закордонних справ Еліна Валтонен заявила, що моніторинг режиму припинення вогню з боку ОБСЄ залежить від умов безпеки на місцях. Це нагадує, що робота місій організації в зонах конфлікту безпосередньо пов’язана з гарантіями для їхніх співробітників і з готовністю сторін конфлікту забезпечити їхній доступ та захист.
12
