Україна розширює кампанію ударів по російській інфраструктурі, обираючи цілями не лише нафтопереробні заводи, а й дата-центри, від яких залежить функціонування цифрових сервісів, бізнесу та державних систем Росії. Про це свідчать дані про нову стратегію, яка поєднує ураження енергетичних об'єктів із руйнуванням інформаційної інфраструктури.
За інформацією Financial Times, українські атаки вже скоротили завантаження російських нафтопереробних заводів приблизно до 60% потужності. Високопоставлений український чиновник заявив виданню, що Київ не припинятиме далекобійні удари безпілотниками по російських енергетичних об'єктах. «Ми спалимо російські нафтопереробні заводи», — сказав він.
Заява пролунала на тлі рішення Вашингтона дозволити постачання російського дизеля на світові ринки. Міністерство фінансів США повідомило, що Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) негайно видає тимчасову загальну ліцензію, яка дозволяє такі поставки. Водночас поки невідомо, скільки російського дизельного пального може отримати сам американський ринок. Протягом останнього десятиліття США імпортували з Росії лише незначні обсяги цього продукту.
Рішення Вашингтона неоднозначно сприйняли союзники, які прагнуть скоротити доходи Москви від продажу енергоносіїв. Зокрема, у Великій Британії наголосили, що країна продовжить тиск на Росію за допомогою найжорсткішого санкційного режиму, який коли-небудь застосовувався.
Аналітики вважають, що Росії буде непросто забезпечити світовий ринок значними додатковими обсягами пального. Через перебої, спричинені українськими ударами, російські нафтопереробні заводи працюють приблизно на 60% своїх потужностей. Мішель Брухард, керівниця напряму політики та геополітичних ризиків аналітичної компанії Kpler, поставила під сумнів здатність Москви швидко наростити поставки. «У Росії немає проблем з експортом. У неї є проблеми з нафтопереробкою», — пояснила вона.
Водночас російський віцепрем'єр Олександр Новак, який відповідає за енергетичний сектор, заявив російським інформаційним агентствам, що країна негайно почне скасовувати всі експортні обмеження. Однак статистика свідчить про суттєве скорочення морських поставок. До 2025 року Росія експортувала цим шляхом у середньому 2,6 млн тонн дизельного пального на місяць. У 2026 році обсяги різко знизилися на тлі обмежень, запроваджених самою Москвою. Нині морський експорт дизеля майже припинився, за винятком поодиноких поставок.
Нагадаємо, 9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із російським диктатором Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на світовий ринок. Водночас аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що Росія не запропонувала США жодних поступок щодо України в обмін на послаблення санкцій. Рішення Вашингтона також викликало критику з боку президента України Володимира Зеленського. Він заявив, що послаблення санкцій без чіткої та тривалої домовленості про деескалацію лише допоможе Росії продовжувати війну. На тлі цього США також закликали Україну припинити удари по російській інфраструктурі, погрожуючи зупинкою розвідданих.
Українська стратегія, таким чином, поєднує два напрями: руйнування енергетичного потенціалу Росії та підрив її цифрової інфраструктури. Удари по дата-центрах, зокрема тих, що пов'язані з «Яндексом», створюють додатковий тиск на російську економіку та систему управління. Водночас відновлення ударів по НПЗ і ураження об'єктів за тисячі кілометрів від українського кордону демонструють, що російський тил залишається вразливим.
6
