Українські медіа переважно висвітлюють Білорусь у контексті загроз, тоді як процеси всередині білоруського суспільства залишаються поза увагою. На цьому наголосила головна редакторка телеканалу «Белсат» Аліна Коушик.
За її словами, такий однобічний фокус формує відповідне сприйняття Білорусі українцями. Глядачі та читачі бачать країну насамперед як джерело безпекових ризиків, а не як спільноту з власними складнощами, змінами та прагненнями.
Коушик зауважила, що подібна тенденція звужує розуміння ситуації в сусідній державі. Адже за межами новин про військову співпрацю чи політичний тиск залишаються повсякденне життя людей, їхні реакції на репресії, культурні ініціативи та громадянська активність.
«Белсат» — це незалежний телеканал, який мовить з-за кордону та орієнтований на білоруську аудиторію. Він висвітлює теми, які часто не потрапляють до порядку денного українських ЗМІ. Головна редакторка наголошує, що саме ці сюжети допомагають зрозуміти, чим живе білоруське суспільство попри політичний тиск.
Вона вважає, що українським медіа варто розширювати оптику. Замість того щоб зводити Білорусь виключно до загрози, варто показувати і внутрішні процеси. Це дало б повнішу картину та сприяло б кращому розумінню між суспільствами.
Проблема не лише в тематичному перекосі, а й у його наслідках. Коли країна постає лише як джерело небезпеки, у читача формується спрощений образ. Натомість білоруси — це люди з різними поглядами, досвідом і викликами, які заслуговують на увагу.
Коушик не вперше порушує питання якості висвітлення Білорусі. За її спостереженнями, навіть у незалежних українських медіа тема часто зводиться до геополітики та безпеки. Це залишає поза кадром соціальні, культурні та правозахисні аспекти.
Такий підхід може мати довготривалі наслідки. Адже розуміння сусідньої країни лише через призму загроз не сприяє сталому діалогу та взаємній обізнаності. Натомість глибше занурення в життя білоруського суспільства могло б збагатити український медіаландшафт.
Головна редакторка «Белсат» закликає колег звертати увагу на багатогранність білоруської дійсності. Це не означає ігнорування безпекових питань, але вимагає балансу. Лише за такого підходу аудиторія отримає об’ємне уявлення про сусідню країну та її людей.
