Інформаційна війна на тимчасово окупованих територіях України у 2026 році досягла рівня безпрецедентної цифрової ізоляції. Окупанти не просто обмежують доступ до новин — вони системно будують «цифрове гетто», намагаючись повністю відрізати мільйони людей від об'єктивної реальності, близьких та рідної держави. За словами правозахисників, позбавлення громадян доступу до правдивої інформації є свідомою воєнною стратегією Росії: чим менше люди знають про реальний стан справ, тим легше насаджувати пропаганду та приховувати воєнні злочини.
Мешканці окупованого Криму та інших територій розповідають про постійний гуркіт над головою, тривогу та відчуття невизначеності. Вони стикаються з купою пліток та ІПСО, а відкриваючи телефон, замість новин бачать суцільні заблоковані сторінки або пропагандистські зведення. Один із мешканців півострова, чий дім постраждав через наслідки роботи російської ППО, зазначив, що окупанти при цьому ще й розповсюджують фейки про те, нібито дрони запускають кримські татари.
За останні роки Росія перейшла від точкового блокування окремих сайтів до створення суцільної тоталітарної цифрово-інформаційної інфраструктури. Відбувається масове блокування українських та міжнародних медіа: понад сотня українських новинних ресурсів, офіційних державних порталів, сайтів правозахисних організацій та незалежних видань перебувають під повною забороною. Провайдери блокують їх навіть без формальних рішень окупаційної влади, застосовуючи жорстке фільтрування.
Доступ до незалежних VPN-сервісів, критично важливих протоколів та захищених месенджерів постійно блокується. Мешканці окупованих територій скаржаться на дуже повільну роботу VPN. Усі інтернет-трафіки вимушено проганяються через магістральні лінії агресора, а доступ до багатьох базових послуг вимагає авторизації через ворожі ідентифікаційні системи, що робить кожну дію користувача в мережі прозорою для спецслужб. На кордонах та на всій окупованій території українське мовлення глушиться потужними станціями РЕБ та заміщується ворожими пропагандистськими частотами.
Найстрашніший аспект інформаційної блокади — не технічні обмеження, а ризик для життя та свободи людей. Правозахисники регулярно фіксують факти так званої «вуличної фільтрації» та обшуків: окупанти перевіряють телефони на вулицях та блокпостах. Силовики можуть у будь-який момент зупинити людину та вимагати перегляду галереї, історії браузера, підписок у Telegram чи YouTube. Один із друзів автора розповів, що після кожного обстрілу на в'їзді до Севастополя зупиняють автівки і перевіряють телефони, а його одного разу попросили увімкнути плейлист — і дивом не долистали до українських пісень.
Такий страх виправданий, бо підписка на український Telegram-канал, збережена стаття правозахисних ресурсів або навіть просто пісня українською стає підставою для звинувачень у «дискредитації армії окупантів», «екстремізмі» або «шпигунстві». Панує атмосфера страху і недовіри, доноси сусідів чи знайомих стають звичною практикою і змушують людей видаляти будь-які сліди зв'язків із вільним світом.
Попри спроби ворога створити повний вакуум, українські медіа шукають технічні рішення для доставки правдивого сигналу безпосередньо в ефір окупованих територій. Для Громадського радіо це завдання є частиною місії: важливо розвивати систему FM-передавачів уздовж лінії фронту та прикордоння, щоб живий голос українських журналістів і далі досягав окупованих населених пунктів. Ефірне мовлення залишається одним із найбезпечніших способів отримання інформації через відсутність цифрового сліду — лог-файлів чи історії браузера. Навіть якщо окупанти повністю вимикають інтернет та мобільний зв'язок, радіопередавачі з підконтрольної території продовжують мовлення.
Для тих, хто намагається читати та слухати українські ресурси в мережі, стандартний доступ або звичайні VPN часто стають недоступними через блокування трафіку. Обійти це можна за допомогою спеціалізованого браузера Ceno, який працює за принципом, схожим на торренти. Завдяки цій технології дзеркала сайтів залишаються доступними навіть у разі повного відключення окупованих територій від зовнішніх міжнародних інтернет-каналів. Що більше людей на підконтрольній території запускають браузер Ceno, то більшим стає кеш і то швидше мешканці окупованих територій отримують доступ до свіжих новин.
Інформаційна блокада — це намагання окупантів зламати ментальний опір українців, змусити їх почуватися покинутими та заляканими. Журналісти нагадують заручникам окупантів про цифрову гігієну: двоконтурні пристрої та «чисті» телефони, альтернативні протоколи з'єднання, автоматичне очищення та секретні чати, анонімність у соціальних мережах. Поширення перевіреної інформації залишається одним із способів нагадати жителям окупованих територій, що вони не самі, а правду неможливо сховати.
