У книзі «Детерміністи» Лоуренс Девід Роуз досліджує погляди трьох провідних прихильників детермінізму — Сема Гарріса, Роберта Сапольскі та Сабіни Госсенфельдер, які наполягають, що свобода волі є ілюзією. Автор зазначає, що ця ідея суперечить повсякденному досвіду, адже люди щодня ухвалюють рішення, покладаючись на інстинкти, розум і бажання.
Детерміністи описують всесвіт як повністю зумовлений, де кожна думка чи дія є наслідком безособових сил, а свідомість — лише побічним продуктом нейронного програмування. Роуз не погоджується з їхнім ключовим твердженням, що тягар доказування лежить на прихильниках свободи волі. Він наводить численні дослідження, зокрема експеримент Бенджаміна Лібета 1983 року, який нібито показав, що нейронна активність виникає задовго до усвідомленого рішення натиснути кнопку. Гарріс, Сапольскі та Госсенфельдер вважають це незаперечним доказом відсутності свободи волі, але Роуз доводить, що такий висновок є штучним і передчасним, адже серед науковців немає згоди щодо значення цих даних.
Автор підкреслює, що сам Лібет додавав застереження щодо інтерпретації свого експерименту, які детерміністи часто ігнорують. На думку Роуза, це надає невиправданої підтримки детерміністським тлумаченням нейронаукових результатів. Він також розглядає теорію емерджентності, згідно з якою людське пізнання не зводиться до фізичних нейронних процесів, а свобода волі могла бути відібрана еволюцією завдяки її адаптивній перевазі.
Роуз зауважує, що детермінізм ставить під сумнів саме раціональне мислення, яке є основою науки, адже тоді воно перетворюється на побічний продукт несвідомих причинних подій. Наука ж передбачає існування пізнаваних умов, здатних до об’єктивної перевірки. Автор визнає, що філософський і нейробіологічний матеріал є складним, але викладає його доступно, тож навіть необізнані читачі зможуть розібратися в дискусії.
Роуз не пише маніфесту, а дозволяє контраргументам говорити самим за себе. Він спокійно наполягає, що детерміністи мають пояснити, як із діяльності несвідомих фізичних подій можуть виникнути сенс, мета, цінності та абстрактні концептуальні системи. На думку автора, надмірна самовпевненість детерміністів підриває їхню позицію. Читачі, які вважають цю дискусію абсурдною, знайдуть у книзі фактичну та ідеологічну підтримку, викладену без партійної упередженості.
10
