Від початку повномасштабного вторгнення понад 44 тисячі людей в Україні отримали протези кінцівок за державною програмою. Вона покриває всі етапи — від виготовлення та встановлення виробу до реабілітаційних занять, технічних оглядів і пожиттєвої заміни протезів як для військових, так і для цивільних.
Про це розповіли у мережі центрів протезування «Без обмежень» у Києві, де побувала кореспондентка РБК-Україна. Фахівці наголошують: сучасні протези дозволяють людям повертатися до звичного ритму життя, працювати, займатися спортом і навіть продовжувати військову службу.
Один із прикладів — 27-річний британець Ріс із позивним «Сноу», командир підрозділу іноземних добровольців «Snow Storm» у 3-й окремій штурмовій бригаді. Він приїхав воювати за Україну у 2023 році як доброволець, служив у Територіальній обороні, згодом — у підрозділі ГУР «Омега», а потім приєднався до 3-ї ОШБ. У Часовому Яру Ріс із групою бійців знищив 10 ворогів, а потім 7 км проніс пораненого побратима до безпечного місця, за що отримав відзнаку президента України «За оборону України». Ця нагорода допомогла йому отримати громадянство.
У вересні торік під час відходу з позиції на ротацію групу атакував FPV-дрон. «Пам’ятаю, як дивлюсь — а у мене пів ноги нема. Всі решта з нашої групи вціліли», — згадує «Сноу». Йому ампутували кінцівку на рівні гомілки, а через 3–4 місяці лікування розпочався етап протезування.
Рісу пропонували протезування в Англії, США, Німеччині та Швейцарії, але він обрав Україну. «Тут фахівці мають більший досвід. Перші місяці я фантомно відчував ногу, вона наче пекла, але коли вперше став на протез — усе пройшло. Перші впевнені кроки без милиць я зробив вже після 3-го заняття», — розповідає він. Тренувальний протез для Ріса виготовили за два дні, а всі витрати на виготовлення, встановлення та подальшу реабілітацію покрила державна програма.
Слюсар протезно-ортопедичних виробів Олександр Чухманенко пояснює, що у Ріса не було супутніх травм, тому це полегшило реабілітацію. Він уже двічі приходив на корекцію куксоприймальної гільзи — частини протезу, яка щільно прилягає до ампутованої кінцівки й утримує протез. Це нормальний процес, оскільки «спадає» лімфа і нога худне. Протез Ріса розрахований на 3–5 років, але періодично треба проходити «техогляд».
Зараз «Сноу» може ходити, бігати, стрибати. У відпустці він регулярно займається у спортзалі. «Жодних обмежень для служби не маю. Буває від тривалого сидіння на командно-спостережному пункті набрякає кукса. Тоді встаю, щоб походити. На початках, щоб зняти і одягнути протез, витрачав 10–15 хв, зараз — не довше хвилини», — ділиться Ріс. Протез він знімає лише на ніч і перед душем.
За словами «Сноу», коли українці бачать людей із ампутаціями, завжди готові допомогти, чого немає в інших країнах Європи. Водночас інфраструктура в Україні потребує покращення: у Британії простори для осіб з інвалідністю більш продумані. Тим, хто зараз на початку шляху до протезування, він радить не зупинятися: «Ампутація не привід зупинятися. Ту частину себе, яку втратив колись, я потім віднайшов».
Історія Ріса — лише один із прикладів роботи системи протезування в Україні. За словами Олександра Чухманенка, протезування в Україні вже на вищому рівні, ніж за кордоном, бо тут є постійна практика. Українські протезисти їздять на стажування до Європи та США, щоб навчатися нового, але там немає такої кількості пацієнтів. Натомість в Україні дуже різні клінічні випадки, які доводиться вирішувати. «На моїй практиці Ріс не єдиний іноземець, який протезувався в Україні, а потім повернувся на службу», — каже фахівець.
Пацієнти за державною програмою можуть самостійно обирати центри для протезування. Граничні суми залежать від виду виробу та його функціональних можливостей. Для учасників бойових дій діють утричі вищі ліміти. У 2026 році на забезпечення українців допоміжними засобами реабілітації та протезами виділили близько 8 млрд гривень.
Перший тренувальний протез можуть виготовити за кілька днів. Постійний — за місяць-півтора, а для стегнового протеза процес може тривати до чотирьох місяців. Для цивільних пацієнтів виготовляють два протези: купальний та постійний, а учасники бойових дій додатково отримують ще високотехнологічний. Протези виготовляють одразу в цеху при центрі, використовуючи як українські комплектуючі, так і закордонні, зокрема з Німеччини, Ісландії та США. Для кожного пацієнта роблять індивідуальний зліпок, який відповідає анатомічним особливостям.
2
