На українському ринку житла з’являються перші спроби інтегрувати в квартири кімнати безпеки за аналогією з ізраїльськими мамадами. Проте для вітчизняного ринку це досі радше екзотика, ніж стандарт. Девелопери та архітектори зазначають, що такі рішення можуть захистити від уламків і вибухової хвилі, але не розраховані на пряме влучання важкої ракети чи бойової частини дрона.
Нещодавно СЕО будівельної компанії Perfect Group Олексій Коваль повідомив, що компанія почала розробляти для пілотного проєкту клубного будинку кімнати безпеки за аналогією з ізраїльськими мамадами. За його словами, йдеться про внутрішнє приміщення площею 3–4 кв. м із посиленими залізобетонними конструкціями та вентиляцією. Спеціальної фільтрації повітря чи броньованих вікон там не передбачено — головне завдання конструкції полягає у захисті від уламків та скла. Крім того, посилені конструкції обмежуватимуть можливості подальшого перепланування та об’єднання кімнати з іншими приміщеннями. За попередніми розрахунками компанії, можливий вплив подібних рішень на ціну житла в межах проєкту оцінюють приблизно у 3–4%.
В Ізраїлі стандарт MAMAD (Merhav Mugan Dirati) — це укріплена кімната-укриття, яка розташовується безпосередньо всередині квартири. Їхнє зведення є обов’язковою законодавчою нормою, а сама кімната проєктується з розрахунком на сейсмічні навантаження, має броньовані віконниці, вибухостійкі двері та примусову фільтрацію від хімічних і біологічних загроз. В українських реаліях «мамадом» частіше називають просто кімнату з посиленим монолітним бетонним контуром без спеціалізованої системи герметизації. Перші спроби реалізувати схожі проєкти в Україні почалися ще у 2023–2024 роках у приватній житловій забудові — точкові рішення з’являлися у приватних будинках на заході України й у Київській області.
Головна проблема — правова колізія. Норми ДБН не містять поняття «мамад», тому навіть за наявності квартирних капсул девелопер зобов’язаний звести підземне укриття для 100% жителів. Як зауважує комерційна директорка девелоперської компанії «Інтергал-Буд» Олена Рижова, раніше укриття часто були формальністю або взагалі не передбачалися. Проте сьогодні укриття — це обов’язкова частина житлового проєкту згідно з нормами ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», які прямо зобов’язують передбачати сховища або споруди подвійного призначення в нових будинках. «Без розділу про укриття проєкт просто не пройде експертизу… Тобто це вже не “побажання ринку”, а юридична вимога», — вказує вона.
У ПБГ «Ковальська» пояснюють, що державні будівельні норми мають чітко сформовані вимоги до укриттів, сховищ та споруд подвійного призначення, але вони не містять поняття «мамади» чи «укриття у квартирах». «З точки зору інженерних рішень цілком можливо інтегрувати укриття (додаткова кімната, обладнана резервними інженерними системами (вентиляція, аварійні виходи тощо)) у квартирі, але таке рішення не відповідає чинним ДБН», — наголошують у компанії. Тому навіть якщо в будинку встановити кімнати-укриття, держава все одно вимагатиме облаштування підземного укриття. Будівництво квартирної капсули може просто подвоїти капітальні витрати.
Олексій Коваль наголошує, що їхня компанія розглядає кімнати безпеки як додаткове рішення, а не заміну нормативного укриття житлового комплексу. «Кімнату безпеки ми опрацьовуємо для ситуацій, коли людина не встигла дістатися основного укриття. Однак її наявність не повинна бути приводом ігнорувати тривогу або відкладати перехід до укриття», — додає CEO Perfect Group. Водночас інженерно, підтверджує СЕО та власник архітектурної компанії Archimatika Дмитро Васильєв, «мамади» мають сенс, адже скорочують час, необхідний людині, щоб потрапити у більш захищений простір. Крім того, така кімната може зменшити ризики від непрямих наслідків вибуху: уламків скла і віконних рам, елементів фасаду, оздоблення та будівельних конструкцій, які руйнуються під дією вибухової хвилі. «Але важливо не створювати ілюзію абсолютної безпеки. Така кімната не розрахована на те, щоб гарантувати захист у разі прямого влучання важкої ракети чи бойової частини дрона. І вона не замінює нормативне укриття», — застерігає Васильєв.
Хоча квартирні кімнати безпеки здатні вберегти від уламків, робити їх масовим явищем девелопери не поспішають. Причина криється не лише у відсутності таких норм у ДБН, а й у складності конструкції. За словами Дмитра Васильєва, жорсткий залізобетонний об’єм стає частиною конструктивної системи будівлі й може впливати на розподіл навантажень, що ускладнює проєктування. Водночас системні гравці роблять ставку на життєстійкість будинку — артезіанські свердловини, живлення ліфтів і власні котельні. У багатоповерхівках кімнати безпеки залишаються нішевим маркетингом, тоді як у заміській забудові шелтери проєктують у 9 із 10 випадків.
