21-й пакет санкцій Європейського Союзу, який готувався як один із найжорсткіших, може стати відчутним ударом для Росії навіть у разі пом'якшення окремих положень. Про це заявила кореспондентка Тетяна Висоцька в проєкті «Український фокус. Ранок» на Slawa.TV та «Еспресо». За її словами, пакет фактично погоджений, однак остаточне схвалення затримують застереження двох держав — Греції та Австрії.
Греція наполягає на можливості реекспорту російського скрапленого природного газу та обслуговування російських LNG-танкерів своїми судноплавними компаніями. Водночас ЄС уже ухвалив рішення повністю відмовитися від імпорту російського газу, зокрема скрапленого, до кінця 2027 року. Саме відсутність підтримки грецької пропозиції серед більшості держав-членів наразі гальмує ухвалення пакета. Австрія, своєю чергою, виступає за зняття санкцій з однієї з російських інвестиційних компаній, пов'язаної з олігархом Олегом Дерипаскою. Як пояснила Висоцька, це пов'язано не з підтримкою російського бізнесмена, а з бажанням використати заморожені активи компанії для компенсації втрат австрійського банку Raiffeisen, який продовжує працювати в Росії та був оштрафований російською владою. Такі вимоги Австрія висувала ще восени минулого року, однак тоді більшість країн ЄС їх не підтримала.
Висоцька зазначила, що, за словами високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, окремі пункти пакета можуть бути змінені. Зокрема, йдеться про обмеження на в'їзд до Євросоюзу для колишніх російських військових, які брали участь у війні проти України. Якщо ці заходи не вдасться запровадити в межах санкційного пакета, Європейська комісія шукатиме інші правові механізми для їх реалізації. Кореспондентка наголосила, що ухвалення пакета є терміновим через необхідність зберегти чинний рівень цінової стелі на російську нафту — $44,1 за барель. Це, за її словами, дозволить і надалі скорочувати нафтові доходи Росії та обмежувати її фінансові можливості для ведення війни проти України.
За прогнозами Висоцької, вже сьогодні 21-й пакет санкцій можуть затвердити на рівні послів ЄС, після чого його можуть офіційно підтвердити міністри під час засідання Ради ЄС із загальних справ. Раніше ЄС запровадив санкційні обмеження проти 15 осіб та однієї з пенітенціарних установ РФ за їхню причетність до знущань над українськими військовополоненими. Зокрема, 13 липня Рада ЄС вирішила запровадити обмеження проти 15 фізичних осіб, причетних до серйозних порушень прав людини у контексті поводження з українськими військовими й цивільними полоненими на окупованих територіях та на території Росії. Санкції запроваджують у межах окремого санкційного режиму за порушення прав людини, створеного у грудні 2020 року.
Серед осіб, яких назвали — перший заступник начальника в'язниці в Оленівці на Донеччині, якого вважають прямо причетним до масового вбивства українських полонених там 28-29 липня 2022 року шляхом відкладання евакуації важкопоранених, а також до практик катувань і принижень полонених українців. Йдеться також про кількох інших представників персоналу вищої ланки у в'язниці в Оленівці. У списку — Алексєй Хавецький, начальник охорони у колонії №7 в Панкіно, якого вважають організатором системних катувань і знущань над українськими полоненими у закладі; офіцер ФСБ Ян Заневський, дотичний до свавільного позбавлення волі й катувань українських цивільних на Херсонщині, Миколаївщині, Запоріжжі під час окупації. Заклад, що опинився під санкціями — СІЗО Таганрога №2, де у тому числі закатували журналістку Вікторію Рощину.
Ще семеро осіб опинились у санкціях за знущання над українськими полоненими на території РФ. Зокрема, це начальник колонії №10 в Ударному Александр Гнутов, його заступники і начальниця медичної служби закладу Галина Мокшанова. У 10-й колонії утримували сотні українців. Звільнені свідчили про системні практики знущань і катувань, інсценування страти, відмову у наданні медичної допомоги. «ЄС найрішучіше засуджує катування, нелюдське поводження та вбивства українських військовополонених та цивільних утримуваних осіб, закликає надати безперешкодний доступ до усіх утримуваних незалежним спостерігачам, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, та наголошує на необхідності забезпечити відповідальність за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права», — йдеться у заяві Ради ЄС.
Також ЄС ввів санкції проти компаній, що допомагають РФ стежити за населенням. За даними «ЄвроПравди», посли ЄС позачергово зберуться 14 липня, щоб затвердити 21-й пакет санкцій проти РФ. Нагадаємо, на зустрічах у Брюсселі вдень 13 липня очільник МЗС України Андрій Сибіга закликав створити міжнародний механізм захисту цивільних заручників. Ухвалення нового пакета санкцій має важливе значення для посилення тиску на Росію та обмеження її здатності фінансувати війну, що триває вже понад чотири роки.
