У Білорусі триває раптова перевірка боєготовності 51-ї гвардійської артилерійської бригади. З’єднання приводять у найвищий ступінь готовності, до нього вже прибувають офіцери запасу, а частину підрозділів мають доукомплектувати до штатів воєнного часу.
Перевірка почалася 24 серпня за дорученням Олександра Лукашенка. Державний секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович передав міністру оборони Віктору Хреніну розпорядження щодо навчально-бойових завдань однієї з артилерійських бригад центрального підпорядкування. Згодом Міноборони уточнило, що йдеться про 51-шу гвардійську артилерійську бригаду в районі Осиповичів.
У середу, 26 серпня, на території частини розгорнули пункт приймання особового складу. Першими прибувають офіцери, призвані із запасу. За планом вони мають у стислий термін відновити професійні навички та знання, сформувати організаційне ядро підрозділів, а далі допомагати з підготовкою рядового складу, який надходитиме до бригади.
Цей етап показує, що перевіряють не лише готовність гармат чи розрахунків. Окремо оцінюють роботу військових комісаріатів: наскільки швидко вони сповіщають військовозобов’язаних, організовують їхній збір, транспортування та передачу командуванню. Білоруські посадовці прямо називають доставку резервістів для військкоматів позаплановим і раптовим завданням.
Після отримання мобілізаційних ресурсів бригада має залишити пункт постійної дислокації та вийти на полігон. Там планують відпрацьовувати вогневе ураження умовного противника, протидію диверсійно-розвідувальним групам і безпілотникам. У повідомленнях про перевірку також ідеться про контроль усієї вертикалі управління — від міністра оборони до командирів підрозділів.
Водночас у Мінську підкреслюють, що це не оголошення бойового розгортання. Вольфович назвав нинішню фазу першим елементом перевірки другого півріччя, передбаченої затвердженим раніше планом підготовки. Тобто раптовим є спосіб проведення та конкретні завдання для частин і військкоматів, а не сам факт того, що перевірки у 2026 році триватимуть.
Для України такі маневри мають особливе значення через попередню роль білоруської території у війні. НАТО вказує, що Мінськ надавав Росії територію та інфраструктуру для дій проти України, а поглиблення російсько-білоруської військової інтеграції впливає на безпеку східного флангу Альянсу.
Тому сам по собі виклик резервістів ще не означає підготовки до нового наступу, але масштаб перевірки важливий як показник того, що саме тестує білоруська військова система: швидкість мобілізації, здатність командування пройти повний цикл від наказу до розгортання і готовність артилерійського з’єднання діяти після доукомплектування до воєнних штатів.
Наступним практичним етапом стане вихід бригади на полігон. Саме там буде видно, скільки часу потрібно для приймання резервістів, бойового злагодження та переходу від мобілізаційної процедури до виконання навчально-бойових завдань.
