Ухвалення 21-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Росії виявилося надзвичайно складним завданням, попередні сподівання України на полегшення процесу після відходу прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана не виправдалися. Замість очікуваного прогресу виникло ще більше перешкод, оскільки низка країн-членів ЄС відкрито відстоюють власні економічні інтереси, блокуючи ключові обмеження.
Як повідомляє Politico, 22 липня посли країн ЄС знову спробують узгодити черговий пакет санкцій, який став першим після відходу Орбана з посади. Однак, як з'ясувалося, країни-члени вже послабили або вилучили низку ключових обмежень, намагаючись захистити власні інтереси в енергетичній, рибопереробній, банківській та судноплавній галузях. Раніше головною перепоною для ухвалення нових обмежень був Будапешт, а тепер окремі держави змушені відкрито відстоювати власні економічні інтереси.
Фінський депутат Європарламенту Вілле Нійністьо висловив розчарування з цього приводу, зазначивши: «Несподіванка і розчарування — це те, скільки держав-членів гальмують цей процес. Надзвичайно важливо й надалі посилювати санкції ЄС проти Росії саме зараз, коли Росія починає відчувати тиск війни як у своїй внутрішній економіці, так і в суспільних настроях».
Серед країн, які виступають проти окремих положень пакету, — Греція, яка заперечує проти запропонованої заборони для європейських компаній транспортувати російський скраплений природний газ до третіх країн. Це питання є критичним для грецької судноплавної галузі, яка активно залучена до перевезень енергоносіїв.
Переговори також ускладнилися через втручання Австрії, яка виступає в інтересах банку Raiffeisen — другого за величиною в країні. Фінансова установа вже тривалий час вимагає компенсації за те, що вважає незаконною експропріацією своїх активів у Росії на суму 2,44 млрд євро. Це питання стало серйозним каменем спотикання для австрійської делегації.
Болгарія не підтримує санкції проти предстоятеля Російської православної церкви патріарха Кирила, а також обмеження щодо колишніх російських військовослужбовців. Франція та Італія також виступили проти обмежень щодо колишніх російських військових, заявивши, що механізм визначення осіб, на яких поширюватимуться ці заходи, ще не готовий до практичного застосування. Як наслідок, відповідні положення санкційного пакета суттєво пом'якшили.
Ця ситуація викликає занепокоєння в Україні, яка розраховувала на швидке ухвалення нових обмежень. Раніше повідомлялося, що 15 липня посли країн Європейського Союзу вкотре не змогли досягти згоди щодо прийняття 21-го пакету санкцій проти РФ. Крім того, відомо, що колишній президент США Дональд Трамп захотів змінити проєкт «пекельних санкцій» проти Росії, що також може вплинути на загальну динаміку санкційної політики.
Експерти зазначають, що блокування санкцій з боку кількох країн-членів ЄС свідчить про зростання внутрішніх суперечностей у Союзі щодо подальшої політики стосовно Росії. Хоча раніше Угорщина була головним противником нових обмежень, тепер інші держави також активно відстоюють свої економічні інтереси, що ускладнює досягнення консенсусу.
Незважаючи на ці труднощі, дипломати продовжують переговори, сподіваючись знайти компроміс, який дозволить ухвалити новий пакет санкцій. Однак, як показує практика, досягнення єдності серед 27 країн-членів ЄС стає все більш складним завданням, особливо коли йдеться про чутливі економічні питання.
