Європейський Союз розглядає щонайменше три сценарії для подолання глухого кута, що виник навколо ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії, зокрема через суперечки щодо обмежень на постачання російського скрапленого природного газу (СПГ). Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на обізнані джерела.
Серед варіантів, які обговорюють дипломати, — надання 24-місячного перехідного періоду перед набуттям чинності обмежень, повне скасування саме цього заходу або відмова від усього санкційного пакета загалом. ЄС також розглядає можливість дозволити пролонгацію вже чинних контрактів як потенційний компроміс. За словами співрозмовників видання, заморожування цінової стелі на нафту може бути продовжене навіть якщо інші пропозиції не вдасться узгодити.
Держави-члени ЄС минулого тижня домовились тимчасово зберегти цінову стелю на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель до 23 липня, намагаючись досягти ширшої угоди. Стеля мала зрости відповідно до підвищених світових цін, що послабило б ключовий інструмент, який союзники України використовують для стримування нафтових доходів Кремля. Тижневе продовження мало дати чиновникам більше часу для узгодження пакета, який передбачає більш постійне заморожування цінової стелі.
Переговори між столицями лишаються напруженими: держави-члени торгуються, захищаючи власні галузі. Плани заборонити колишнім російським комбатантам в'їзд до ЄС суттєво пом'якшили й відклали, а пропозиції обмежити імпорт деяких видів риби скасували повністю. Посли ЄС мають зустрітися цього тижня, щоб продовжити обговорення пакета.
Торік ЄС вирішив зробити цінову стелю на російську нафту плаваючою, встановлюючи її щопівроку на рівні 15% нижче середньої ринкової ціни на нафту марки Urals — це мало утримувати стелю низькою після того, як фіксована межа в 60 доларів не змогла достатньо стримати паливні доходи Кремля. Однак через те, що війна в Ірані підняла світові ціни на паливо, стеля ЄС також мала б зрости, потенційно даючи Кремлю приплив готівки.
21-й пакет санкцій Єврокомісія презентувала ще 9 червня — документ передбачав нові обмеження в енергетиці, фінансах і вперше пропонував заборонити в'їзд до ЄС усім, хто служив у збройних силах Росії від початку війни. На вимогу Болгарії з проєкту виключили імена патріарха Кирила та засновника «Лукойла» Вагіта Алекперова — за словами міністерки закордонних справ Болгарії, це дало змогу країні підтримати пакет.
12 липня посли країн ЄС не змогли узгодити пакет навіть після цієї поступки, а заборону на в'їзд для російських бойовиків суттєво звузили. 16 липня стало відомо, що пакет заблокувала Греція саме через компанію Dynagas — за даними джерел Financial Times, компанія експлуатує 27 газовозів, серед яких значну частину становлять спеціалізовані криголамні танкери класу Arc7. Прем'єр-міністр Латвії відреагував різкою критикою на адресу країн, які блокують новий пакет, наголосивши, що не можна водночас заробляти на Росії й вимагати миру.
Комітет постійних представників ЄС (Coreper) у середу, 15 липня, не зміг прийняти рішення щодо ухвалення нового пакета санкцій, але вирішив заморозити цінову стелю на російську нафту до 23 липня. Повідомляли, що група країн, серед яких Греція та Австрія, висловила заперечення проти цього пакета з різних причин. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що країни ЄС не можуть дійти згоди щодо посилення обмежень на російський скраплений природний газ.
