Фінляндія ухвалила зміни до національного законодавства, які дозволяють розміщувати ядерну зброю на своїй території. Таким чином країна долучилася до спільної системи стримування НАТО, відомої як «ядерний щит». Цей крок став несподіваним сигналом для Кремля, оскільки Фінляндія до недавнього часу дотримувалася політики нейтралітету та уникала участі в ядерних програмах.
Водночас президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна має намір приєднатися до системи ядерного стримування Альянсу. За його словами, це необхідно для посилення безпеки регіону на тлі триваючої агресії Росії проти України. Литва вже активно співпрацює з НАТО в межах розміщення військових контингентів, а тепер розглядає можливість участі в ядерному плануванні.
Рішення Фінляндії та заява Литви свідчать про зміну стратегічного мислення країн Балтії та Північної Європи. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ці держави значно посилили свою обороноздатність і активніше інтегруються в структури НАТО. Експерти зазначають, що такий крок є прямим сигналом президенту Росії Володимиру Путіну про готовність Альянсу захищати своїх членів усіма доступними засобами.
Військовий аналітик, генерал у відставці, зазначив, що Путін отримав чіткий сигнал не лише від США, а й від ключових партнерів, зокрема Китаю та Індії, про неприпустимість застосування ядерної зброї. Він нагадав, що за останні чотири роки було кілька ситуацій, коли російська ядерна доктрина нібито допускала застосування тактичної ядерної зброї, але щоразу Кремль обирав шлях деескалації.
Зокрема, під час відступу російських військ з Харківщини та Запоріжжя у 2022 році, а також після виведення Чорноморського флоту із Севастополя, Москва не наважилася на ядерний удар. Навіть після того, як українські сили зайняли частину території Курської області, Росія не перетнула так званий ядерний поріг. Це свідчить про те, що загроза застосування ядерної зброї з боку Росії залишається радше інструментом залякування, ніж реальним планом дій.
Водночас аналітики попереджають, що Росія може вдатися до горизонтальної ескалації, тобто розширення конфлікту на інші регіони. Прикладом цього є триваюча російська окупація територій Грузії та активізація гібридних дій у Молдові. Крім того, Москва вже розгорнула кампанію з дестабілізації ситуації в країнах Балтії, використовуючи міграційні та інформаційні атаки.
Таким чином, рішення Фінляндії та Литви щодо ядерного стримування є частиною ширшої стратегії НАТО зі зміцнення східного флангу. Це також демонструє, що країни-члени Альянсу готові до рішучих дій у відповідь на російську загрозу. Експерти наголошують, що подібні кроки необхідні для підтримання балансу сил у регіоні та запобігання подальшій ескалації.
Україна, зі свого боку, продовжує завдавати ударів по російській військовій та енергетичній інфраструктурі, що суттєво обмежує здатність Кремля вести агресивну війну. За оцінками аналітиків, ці удари скоротили можливості Росії експортувати енергоносії приблизно на 25–30 відсотків, що має стратегічне значення. Водночас українські сили продовжують ускладнювати логістику російських військ на окупованих територіях, зокрема в Криму та на Донбасі.
Ситуація на фронті залишається складною, але Україна поступово перехоплює ініціативу на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях. Це створює передумови для подальшого ослаблення Росії та змушує Кремль шукати нові шляхи для досягнення своїх цілей, не вдаючись до ядерної зброї.
