Україна входить у найважчу зиму з початку повномасштабного вторгнення Росії, і подальші удари по енергетичній інфраструктурі можуть спричинити гуманітарну катастрофу. Про це заявив адміністратор Програми розвитку ООН (ПРООН) Александер Де Кроо, який є третьою за рангом посадовою особою в ООН.
В інтерв'ю BBC Де Кроо звинуватив Росію у «вкрай систематичних» ударах по цивільній та енергетичній інфраструктурі України. За його словами, цілями атак стають автозаправні станції, торговельні центри, бізнес-центри, але насамперед — об'єкти енергетики. «Цьому немає абсолютно жодного виправдання», — наголосив високопосадовець.
Зараз, за словами Де Кроо, тривають «перегони з часом», щоб встигнути відремонтувати електромережі до того, як почнеться зима і температура різко впаде. Він зазначив, що Україна підійшла до цієї зими «з дуже слабкими стартовими позиціями». В ООН «дуже, дуже стурбовані... тим, якою може виявитися ця зима».
Найгірший сценарій — коли населенню критично бракуватиме електроенергії для роботи опалення, а системи водопостачання та каналізації припинять функціонувати. «З огляду на місцеві температури, це створило б умови, які справді наблизилися б до гуманітарної катастрофи», — зазначив Де Кроо. Взимку температура в Україні може опускатися до -20°C.
«Ця зима буде найважчою з початку війни», — наголосив він. Наразі ПРООН допомагає відновлювати пошкоджені частини енергосистеми та створювати децентралізовані генеруючі установки, які є менш вразливими до ракетних та дронових атак. Водночас Де Кроо визнав, що виконати цю складну роботу в нинішніх безпекових умовах — це «майже неможливе завдання».
«Вони (українські енергетики — ред.) відбудовують ці об'єкти під безперервні, постійні сигнали повітряної тривоги. І вони усвідомлюють, що працюють на об'єкті, який є мішенню. Тому ви намагаєтесь проводити відновлення, але частину дня просто не маєте змоги працювати, адже це занадто небезпечно», — сказав він.
Останніми місяцями Росія й Україна посилюють авіаудари одна проти одної. Росія почала застосовувати швидші реактивні дрони, які важче перехопити — вони масовано атакують Україну, зокрема Київ, вражаючи бізнес, склади, заводи, АЗС та енергооб'єкти. Україна, своєю чергою, продовжує завдавати ударів углиб території Росії — переважно по газовій, нафтовій та дистриб'юторській інфраструктурі. Обидві сторони заперечують навмисні удари по цивільних.
Смертоносні атаки відновились після того, як президент США Дональд Трамп минулих вихідних надіслав спецпредставників на переговори до Путіна в Москву та до Зеленського в Київ. У четвер денний удар російського дрона по торговому центру в Павлограді Дніпропетровської області вбив п'ятьох людей, ще 67 отримали поранення. Раніше того ж тижня російська авіація атакувала ще два торгові центри — у Запоріжжі та Сумах, де загинули двоє людей, ще 28 постраждали.
Росія повідомила про атаку українського морського дрона на курортне місто Сочі в ніч на середу — постраждали 28 людей, ще троє загинули внаслідок інших українських ударів. Раніше цього тижня двоє людей також загинули, коли російські дрони влучили по пункту пропуску між Україною та Молдовою — країною, яка дедалі більше опиняється втягнутою в конфлікт.
Тим часом 12 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що цього року Україна суттєво краще підготувалася до ворожих атак на енергетику, ніж минулої зими. Однак попередження ООН свідчить, що ризики залишаються надзвичайно високими, і міжнародна спільнота продовжує уважно стежити за ситуацією.
