Більшість країн НАТО сьогодні не змогли б відбити атаку російських ракет у разі розширення конфлікту. Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс в інтерв'ю The Guardian, повідомляють українські медіа.
За словами латвійського лідера, системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми не лише в Європі, а й в Україні, яка вже кілька років протистоїть масштабним російським повітряним атакам. «І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми», — наголосив Рінкевичс.
Він зазначив, що технології повітряної війни розвиваються блискавично, і європейські підходи до підготовки до такого типу конфлікту можуть втратити актуальність уже до середини наступного року. За його словами, війна в Україні стрімко змінює технології повітряних атак, а Європа не встигає за цими темпами, що створює нові ризики для всього Альянсу.
Президент Латвії окремо прокоментував ризик подальшої ескалації з боку Росії. Він заявив, що не очікує конвенційного військового вторгнення РФ до країн НАТО, однак закликав бути готовими до інших сценаріїв. На його думку, про перевірку готовності Європи свідчать акти саботажу, кібератаки, а також інциденти з дронами та ракетами.
«Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися», — сказав він.
Попередження латвійського лідера прозвучало на тлі активізації гібридних дій Росії в Європі. Польща та Литва останнім часом повідомляють про можливе посилення таких операцій. У Варшаві заявляли про активізацію російських спецслужб проти європейської інфраструктури, зокрема залізниці, мостів та прикордонних переходів.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом активних дій Росії, і не виключав, що ескалація може поширитися на польську територію. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс та союзники мають однакову розвідувальну інформацію про можливі гібридні атаки Росії, зокрема про потенційну операцію «під чужим прапором».
Водночас Литва повідомила про підготовку плану евакуації мешканців Вільнюса на випадок військової загрози чи масштабної кризи. Одним із можливих маршрутів має стати Польща, яку також розглядають як транзитний коридор для жителів країн Балтії.
За даними польського Бюро національної безпеки, агресивні дії російських спецслужб фіксують із початку вересня. Йдеться про об'єкти інфраструктури, які мають значення для постачання допомоги Україні. Серед них називають залізницю, мости та прикордонні переходи. У Варшаві вважають, що таким чином Москва намагається ускладнити підтримку Києва та послабити можливості європейських країн допомагати Україні.
«Блокування можливості надавати допомогу Україні є головною метою дій Російської Федерації в Європі», — заявив генерал дивізії Адам Жечковський, директор Департаменту нагляду за Збройними силами БНБ.
Таким чином, заява президента Латвії вписується у ширшу картину зростаючої стурбованості країн Балтії та Польщі щодо російських гібридних і повітряних загроз. Рінкевичс фактично порушив питання про те, чи готовий Альянс до реального протистояння з Росією не лише на папері, а й у технологічному вимірі, де дрони та ракети відіграють дедалі більшу роль.
