Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення, оприлюднивши інформацію про передачу Півдню двох північнокорейських військовополонених. Про це він написав у соціальній мережі, повідомляє The Korea Times.
За словами південнокорейського лідера, публічне оголошення цієї інформації може призвести до багатьох проблем. Він наголосив, що репатріація північнокорейських полонених є надзвичайно делікатним питанням, яке має серйозні наслідки для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові.
«Тим, хто — не зважаючи на стан міжкорейських відносин, можливі людські жертви чи шкоду національним інтересам — волів би гучно заявити про репатріацію на весь світ, аби приписати собі заслуги, рішення нашого уряду не розголошувати цю інформацію, ймовірно, видається незрозумілим», — заявив Лі Чже Мьон.
Він додав, що не можна бути настільки жорстоким і безвідповідальним, коли йдеться про такі життєво важливі питання, як людські життя та національна безпека. За його словами, людей, які заради власної дріб'язкової вигоди ставлять під загрозу людські життя та національну безпеку, називають убивцями або зрадниками.
Президент Південної Кореї також зазначив, що всередині корейського уряду теж лунали заклики оприлюднити інформацію про репатріацію, оскільки це могло б допомогти підвищити політичні рейтинги. Однак, за його словами, рішення зберегти конфіденційність було виваженим з огляду на різноманітні проблеми, які може спричинити публічне оголошення.
«Мені невідомі конкретні обставини, що спонукали українську сторону порушити домовленість і оприлюднити інформацію, але це викликає глибокий жаль», — наголосив Лі Чже Мьон.
Водночас у відповідь на запит інформагентства Yonhap Офіс президента України заявив, що Україна повідомила лише про сам факт передачі Південній Кореї північнокорейських полонених, не розкриваючи подробиць цього процесу. На думку української сторони, було б дивно тримати цю подію в таємниці.
Передісторія питання сягає виступу президента Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, під час якого він повідомив, що нещодавно Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Саме ця заява, вочевидь, і стала приводом для критики з боку південнокорейського президента.
Ситуація демонструє, наскільки чутливими залишаються питання, пов'язані з північнокорейськими полоненими та їхньою можливою репатріацією. Для Сеула це насамперед питання національної безпеки та делікатного балансу у відносинах із Пхеньяном, тоді як для Києва — елемент міжнародної комунікації про підтримку та взаємодію з партнерами.
Публічне оголошення про передачу полонених, за логікою південнокорейської сторони, могло ускладнити подальші дипломатичні кроки та поставити під загрозу життя людей, залучених до цього процесу. Водночас українська сторона наполягає, що не розкривала жодних деталей, а лише поінформувала про сам факт.
Наразі невідомо, чи вплине цей інцидент на подальшу співпрацю між Києвом і Сеулом у чутливих питаннях. Обидві сторони поки що не повідомляли про додаткові кроки чи офіційні дипломатичні контакти з цього приводу.
3
