Масовий прорив мігрантів до іспанської Сеути знову виявив глибокі розбіжності між країнами Євросоюзу та брак спільної міграційної політики. Замість скоординованої допомоги Мадриду низка держав поспішила ізолювати Іспанію, а сам інцидент перетворився на привід для політичних суперечок у Брюсселі.

У четвер, 30 липня, великі групи марокканських мігрантів фактично прорвали кордон і увійшли до іспанського ексклава Сеута в Північній Африці. За добу кількість людей, які опинилися в місті, сягнула 60 тисяч — при тому, що населення самої Сеути становить близько 85 тисяч. Іспанський уряд заявив про порушення суверенітету, а до міста були направлені військові та поліцейські сили.

Європейський Союз не зміг виробити єдиної реакції на подію. Франція оголосила про перекидання військ до франко-іспанського кордону, Данія та Чехія закликали призупинити участь Іспанії в Шенгенській зоні, а Італія заявила, що в односторонньому порядку призупиняє дію Шенгенської угоди з Іспанією. Хоча такий крок юридично неможливий, до того ж сама Сеута не входить до Шенгенської зони, хоча є територією Іспанії.

Згодом Брюссель таки зміг сформулювати спільну позицію: лідери 22 з 27 країн ЄС підписали лист, у якому наголосили на неприпустимості неконтрольованого перетину кордонів і використання міграції як інструменту гібридного впливу. На думку підписантів, такі дії делегітимізують спільну міграційну політику Союзу. У документі також ішлося про необхідність швидко задіяти інструменти ЄС, зокрема прикордонне агентство Frontex, для відновлення контролю.

Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес особисто прибув до Сеути у п'ятницю. За даними уряду, протягом 48 годин кризу вдалося практично залагодити: більшість нелегальних мігрантів видворили, безпекову ситуацію повернули в норму. Санчес надіслав листа до Єврокомісії, у якому розкритикував спроби колег «ізолювати» Іспанію замість того, щоб запропонувати допомогу. Він також навів дані Frontex, за якими через Іспанію до ЄС потрапляє вдвічі менше нелегалів, ніж через Італію, попри те що Іспанія — єдина країна Союзу з сухопутним кордоном з Африкою.

Санчес пояснив, що причиною прориву, ймовірно, стала хибна чутка, поширена мафіозними групами, які займаються перевезенням людей. Вона стосувалася нещодавнього рішення Верховного суду Іспанії, який у червні постановив, що уряд не може негайно висилати мігрантів, які намагаються дістатися морем до іспанських територій в Африці. Люди хибно витлумачили це рішення як заборону депортації загалом, хоча насправді воно впливає лише на терміни.

Окремі деталі вказують на те, що криза могла бути спровокована свідомо. Один із мігрантів розповів, що марокканська поліція в один момент припинила контролювати кордон, а правоохоронці лише повторювали: «Ідіть сюди, ідіть сюди». Використання мігрантів як інструменту шантажу поступово стає стандартною практикою для сусідніх режимів — Марокко, Туреччини та Білорусі, які таким чином намагаються вибити політичні й економічні поступки.

Після кризи Іспанія заявила про плани спорудити бар'єр на кордоні Сеути. Водночас і лист лідерів ЄС, і звернення Санчеса закликають якомога швидше скликати позачергову відеоконференцію міністрів внутрішніх справ держав-членів. Мета зустрічі — виробити спільну реакцію на подібні інциденти та чітко зафіксувати, що моніторинг зовнішніх кордонів є спільною відповідальністю всіх країн ЄС, а не лише тих, що перебувають на передовій.

Окремо в міжнародному порядку денному вихідних залишалася українська тематика. Сполучені Штати намагаються відновити переговори між Україною та Росією, а Пентагон передає іншій державі керівництво місією допомоги Україні, яка діє в Німеччині.