Дональд Трамп декларує прагнення до миру, однак його рішення щодо Росії та санкцій викликають питання про справжні пріоритети Вашингтона. На тлі підготовки до проміжних виборів у США політика президента може змінитися, а переговори з Кремлем можуть затягнутися без реальних поступок з боку Володимира Путіна. Саме в такому контексті політолог Володимир Фесенко пояснює раптову кризу у відносинах України та США, яка, за його словами, стала несподіваною для більшості спостерігачів.
Цього року здавалося, що Україна знайшла спільну мову з Трампом: зустрічі з Володимиром Зеленським проходили в нормальній, а іноді й позитивній атмосфері. Потім Трамп знову пішов в атаку на Україну. Фесенко вважає, що причина, передусім, у самому Трампі: його настрої, ставлення до конкретних людей і переговорних тем, за його словами, непередбачувані, і будь-який стан може змінитися. Він називає це феноменом «трампівських гойдалок», додаючи, що стосунки з Зеленським є постійними гойдалками. Водночас, на його думку, був і конкретний привід — дизельна угода.
За оцінкою політолога, Путін запропонував Трампу символічні постачання дизельного палива: 300 тисяч тонн у жовтні та 500 тисяч тонн у листопаді. Фесенко зазначає, що 300 тисяч тонн — це половина того, що США споживають за день, а дизель ще тижнями плисти морем до американських портів. Головне, за його словами, полягає в часі: перші партії мають прибути безпосередньо перед днем голосування 3 листопада, тож це створює картинку «Трамп домовився, Путін допомагає». Він додає, що в американській адміністрації є частина, налаштована на стримання Росії, і що саме її російська сторона, на його думку, обіграла разом з європейцями та Україною.
Фесенко пояснює мотив Кремля через внутрішню проблему США: у передвиборний період там є проблема з ціною на дизель. Ще до цього, за його словами, було зрозуміло, що головним шляхом вирішення має бути енергетичне перемир'я між Україною і Росією, і Київ був на це налаштований. Але Путін зіграв на випередження і закинув нові гачки, а сама угода, без жодних домовленостей з Україною, передбачає постачання Росією партій дизелю.
Політолог вважає, що головна мета угоди — не лише символічний подарунок перед проміжними виборами в Конгрес США, а й тиск на Київ. Росіяни, за його словами, вловили, що Трамп тисне на Зеленського, щоб Україна припинила удари по російських НПЗ, і через дизельну угоду заклали міну під американо-українські відносини. Або Вашингтон примушує Україну не бити по російських переробних заводах, або, якщо Київ не погоджується, виникає запрограмована криза відносин. Фесенко зазначає, що на жаль, цей сценарій спрацював.
Позиція Зеленського, за оцінкою Фесенка, логічна й раціональна: Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо Росія припинить удари по українських енергетичних об'єктах. Після короткої паузи, протягом кількох днів, коли Київ демонстрував готовність іти назустріч американцям, таких кроків з боку Москви не відбулося. З боку Трампа теж не було кроків, натомість почався тиск на Україну — точковий, неофіційний і непрямий. Фесенко наголошує, що зовнішній тиск зі сторони США і раніше призводив до консолідації українців і підвищував довіру до Зеленського, тож головна інтрига для Києва полягає в тому, чи вдасться зберегти переговорну позицію, не втративши підтримки Вашингтона напередодні голосування.
2
