Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити індивідуальні санкції проти понад 2600 російських прихильників війни та пов'язаних з ними осіб і організацій на наступні три роки. Це рішення змінює попередню практику, коли санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців. Водночас із загального списку було виключено двох російських бізнесменів — металургійного магната Алішера Усманова та банкіра-мільярдера Михайла Фрідмана.
Латвія, яка була єдиною державою-членом ЄС, що до останнього виступала проти виключення цих осіб, пішла на поступки та зняла своє вето. У відповідь латвійський уряд доручив Міністерству закордонних справ негайно підготувати пропозицію та необхідні законодавчі акти для запровадження національних санкцій проти Усманова та Фрідмана. «Латвія продовжуватиме використовувати всі наявні в її розпорядженні правові інструменти, щоб не допустити розблокування коштів та господарських ресурсів цих осіб у Латвії», — йдеться у заяві уряду.
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс пояснив, що рішення було вибором не між хорошим і поганим, а між поганим і набагато гіршим — можливістю зберегти весь режим санкцій ціною виключення двох осіб. «Протягом усього переговорного процесу з лідерами країн-членів ЄС Латвія виступала проти виключення політично мотивованих осіб зі списку індивідуальних санкцій і була єдиною державою-членом ЄС, яка робила це до останнього. Це була морально правильна позиція, і наші союзники в Україні її оцінили», — заявив він. Під час процедури ухвалення рішення представник Латвії утримався від голосування, зберігаючи політичну незгоду.
Україна гостро відреагувала на виключення Усманова та Фрідмана з санкційного списку ЄС. Президент Володимир Зеленський наголосив, що на тлі російської ескалації відповіддю Європи має бути посилення обмежень, а не їхнє послаблення. «Кожна особа, яка потрапила до санкційного списку, опинилася там не просто так: кожна з них є причиною того, чому ця війна почалася і триває донині, чому щодня гинуть наші люди», — сказав він. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав рішення «ганебним і невиправданим» і закликав держави-члени ЄС негайно оголосити про запровадження власних національних санкцій проти цих двох осіб.
За інформацією дипломатичних джерел, Франція наполягала на виключенні Усманова зі списку. Повідомляється, що Париж планував «обміняти» це рішення на звільнення кількох своїх громадян, які перебувають у тюрмах Азербайджану. На тлі цього президент Франції Емманюель Макрон погодився розпочати з Латвією переговори щодо приєднання до французької ініціативи з ядерного стримування, а Франція зобов'язалася посилити військову присутність у Латвії.
Таким чином, попри виключення двох олігархів із загальноєвропейського списку, Латвія самостійно запровадить проти них національні обмеження. Це рішення демонструє, що окремі країни-члени ЄС готові використовувати власні правові інструменти для збереження санкційного тиску на російських бізнесменів, наближених до Кремля.
4
