Кремль применшує очікування від імовірної тристоронньої зустрічі лідерів Росії, США та Китаю, яка може відбутися на полях саміту АТЕС у Шеньчжені. Помічник російського лідера Юрій Ушаков заявив, що навіть тривала розмова Володимира Путіна, Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна не дасть змоги повністю врегулювати українську кризу.
«Як можна все вирішити? Якщо зустріч триватиме годину, дві, п'ять годин — все одно всі проблеми не вирішити», — цитують Ушакова російські медіа. За його словами, за один переговорний раунд розв'язати весь комплекс питань, пов'язаних з Україною, неможливо.
Попри стримані оцінки, у Кремлі стверджують, що всі сторони підтвердили готовність до проведення саміту «трійки», а сам захід уже опрацьований експертами. Ключовою умовою залишається присутність усіх трьох лідерів в одному місці та в один час. Ушаков також додав, що фахівці визначили основні теми для обговорення під час майбутньої зустрічі.
Окремо представник Кремля відреагував на порівняння можливих переговорів із «новою Ялтою». За його словами, якщо зустріч відбудеться, вона викличе «шторм коментарів та оцінок», і аналітики знайдуть, як її назвати. Водночас він не став передбачати конкретних формулювань.
Заяви Ушакова прозвучали на тлі активізації контактів між Москвою та Вашингтоном. Раніше Володимир Путін під час зустрічі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом заявив про готовність Москви відновити переговори з Вашингтоном і Києвом. За словами Ушакова, російська сторона розраховує на відновлення тристоронніх переговорів уже в листопаді.
Зустріч Путіна та Віткоффа відбулася 21 жовтня. У Кремлі назвали переговори «змістовними», а Ушаков після них заявив, що «справа йде» до завершення війни в Україні. Водночас конкретних домовленостей або графіка подальших кроків не оприлюднювали.
Своєю чергою, американський лідер Дональд Трамп прагне підписати мирну угоду між Україною та Росією під час саміту G20, який має відбутися у грудні у штаті Флорида. За наявною інформацією, переговори можуть пройти під певним тиском на Київ, що викликає занепокоєння в українському суспільстві та серед партнерів.
Таким чином, Кремль одночасно сигналізує про готовність до діалогу і применшує шанси на швидкий прорив. Така позиція дає Москві простір для маневру: у разі невдачі саміту вона може посилатися на складність проблеми, а в разі часткових домовленостей — подавати їх як власну дипломатичну перемогу.
Для України ключовим залишається питання, чи не стануть такі переговори спробою ухвалити рішення про її майбутнє без її повноцінної участі. Офіційний Київ неодноразово наголошував, що будь-які домовленості мають враховувати українські інтереси та суверенітет.
Наразі невідомо, чи відбудеться тристороння зустріч у заявленому форматі та чи візьмуть у ній участь усі троє лідерів. Кремль наполягає, що захід готовий, але остаточне рішення залежить від збігу графіків. Спостерігачі звертають увагу, що саме ця невизначеність і дозволяє Москві керувати очікуваннями.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться Вашингтону та Москві узгодити порядок денний і чи будуть до переговорів залучені представники України. Наразі ж у Кремлі дають зрозуміти, що навіть найочікуваніший саміт не стане миттєвим рішенням.
3
