Попри те, що Росія залишається довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки, вона не наважиться на напад на НАТО в найближчій перспективі. Про це заявив високопосадовець Альянсу на полях саміту в Анкарі, повідомляє «Європейська правда».
Представник НАТО наголосив, що Москва стала ще більш безрозсудною, однак на політичному рівні вона усвідомлює неможливість прямого зіткнення з Альянсом. «На політичному рівні Москва бачить себе все ще в умовах довгострокового протистояння і, з огляду на це, ми не бачимо жодних ознак наміру Росії щодо нападу на Альянс у короткостроковій перспективі», — зазначив він.
Офіційний представник НАТО назвав дві ключові причини, чому такий напад наразі не відбудеться. По-перше, Росія просто не має для цього необхідних можливостей через свою військову кампанію в Україні, яка поглинає значні ресурси. По-друге, у Кремлі чітко усвідомлюють, що реакція НАТО на будь-яку необдуману агресію буде нищівною.
«Ми маємо відповідні можливості, готові плани та охоплюємо кожну територію. Це залежить від нашої реакції, і робота, яку ми зараз проводимо для зміцнення нашого альянсу, безумовно, є фактором, що впливає на ці загрози. Тому я б сказав, що Росія стримується, але стримується саме завдяки діям, які ми вживаємо», — підкреслив посадовець.
Заява пролунала на тлі триваючого саміту НАТО в Анкарі, де обговорюються ключові питання безпеки, зокрема посилення обороноздатності Альянсу та підтримка України. Учасники саміту наголошують на необхідності подальшого зміцнення східного флангу НАТО та посилення протиповітряної оборони.
Раніше міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що не вважає Росію готовою атакувати якусь із країн НАТО, однак очікує подальших спроб дестабілізації з боку Москви. На її думку, Росія продовжуватиме використовувати гібридні методи впливу, зокрема кібератаки, дезінформацію та енергетичний тиск.
Водночас міністерство оборони Нідерландів у своєму стратегічному документі припустило, що у разі паузи у війні з Україною Росія може розпочати обмежену операцію проти однієї з країн НАТО. Такий сценарій розглядається як один із можливих варіантів розвитку подій після завершення активних бойових дій в Україні.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив переконання, що Росія може організувати так звану «операцію під чужим прапором», щоб виправдати напад на країну-члена НАТО. За його словами, Москва вже неодноразово використовувала подібні тактики для створення приводу для військових дій.
На полях саміту в Анкарі також відбулися важливі зустрічі за участю президента України Володимира Зеленського. Зокрема, він провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час яких обговорювалися термінові поставки ракет для систем протиповітряної оборони України. Окремо йшлося про додаткові внески країн Альянсу у програму PURL та зусилля зі створення антибалістичної коаліції.
Крім того, Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Канади Марком Карні, який анонсував новий пакет оборонної допомоги на суму близько 900 мільйонів доларів. Ця допомога передбачає постачання техніки, боєприпасів та підтримку у сфері протиповітряної оборони протягом найближчих місяців.
Також на полях саміту були підписані «дронові угоди» з Естонією та Нідерландами. Ці угоди передбачають спільне виробництво зброї, обмін бойовим досвідом та довгострокове фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Нідерланди стали восьмою країною-учасницею ініціативи Drone Deal, яка відкриває можливості для розвитку інноваційних оборонних технологій та експорту українських рішень, перевірених у бойових умовах.
