Відбудовуючись після російського вторгнення, Україна отримала рідкісну можливість замінити застарілу радянську систему догляду за людьми з інтелектуальними порушеннями на модель, що ґрунтується на гідності, незалежності та житті в громаді. Про це йдеться в колонці директора організації Effective Aid Ukraine, опублікованій «Українською правдою».
За офіційними даними, понад 24 тисячі людей з інвалідністю проживають у 145 стаціонарних закладах по всій Україні. Війна значно ускладнила ситуацію: окрім щоденних викликів воєнного часу, багато закладів змушені опікуватися додатковими мешканцями, евакуйованими з тимчасово окупованих територій. Забезпечувати якісний догляд у таких умовах надзвичайно складно, а реформувати цілу систему під час війни за саме існування держави — ще складніше.
Організація Effective Aid Ukraine працює з українськими партнерами від перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку зусилля були зосереджені на допомозі жінкам і дітям, які евакуювалися з прифронтових міст, а в окремих випадках — і з російських таборів. Завдяки цій роботі 1224 українці безпечно переїхали до Ірландії. Коли найгостріша фаза гуманітарної кризи минула, увага організації зосередилася на іншій категорії вразливих українців — людях з інтелектуальними та фізичними порушеннями, які проживають у стаціонарних закладах.
Спираючись на більш ніж двадцятирічний досвід роботи в сусідніх країнах, Effective Aid Ukraine розпочала співпрацю з благодійним фондом «Без Обмежень» та Львівською обласною військовою адміністрацією задля трансформації Роздільського будинку-інтернату. У цьому закладі проживає майже сто хлопців і молодих чоловіків з інтелектуальними та фізичними порушеннями, серед яких чимало внутрішньо переміщених осіб із Запорізької області.
Під час першого візиту до Роздолу в 2023 році автор колонки познайомився з мешканцями, які провели більшу частину свого життя в межах інституційних стін. Частина з них не розмовляла, дехто потребував цілодобової підтримки, інші мали здібності й потенціал, які середовище навколо них ніколи не дозволяло повністю розкрити. Усіх їх об'єднувало одне: кожен заслуговував не лише на безпеку, а й на шанс прожити життя настільки повно, наскільки це можливо.
Співпраця вже довела свою ефективність. Під керівництвом засновниці фонду «Без Обмежень» Олександри Янович та за підтримки начальника Львівської ОВА Максима Козицького практично завершено комплексне оновлення центру. Лише кілька тижнів тому в Роздолі відкрили новий інклюзивний простір для дозвілля та розвитку, у відкритті якого взяли участь представники місцевої влади та Надзвичайний і Повноважний Посол Ірландії в Україні Джонатан Конлон.
У грудні 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію реформування психоневрологічних, спеціальних закладів та деінституціалізації догляду за особами з інвалідністю та особами похилого віку. Стратегія визнає необхідність поступового переходу від інституційного догляду до послуг, що надаються в громаді та дозволяють людям бути більш самостійними й контролювати власне життя.
Це не лише питання соціальної політики, а й важлива складова європейського майбутнього України. Упродовж десятиліть у країнах Європейського Союзу відбувався послідовний перехід від великих інтернатних установ до послуг у громаді, які поважають права, вибір і прагнення людей з інвалідністю. У квітні колега автора, доктор Майкл Голл, виступав на конференції з деінституціалізації у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Доктор Голл, який працює в Мюнстерському технологічному університеті в Ірландії, розповів про досвід деінституціалізації в Ірландії, який може бути корисним для українських регіонів.
На початку року автор колонки відвідав Івано-Франківську обласну військову адміністрацію. Він очікував тривалої розмови про те, чому незалежне проживання є важливим, але ще до початку презентації йому повідомили, що Максим Козицький уже зв'язувався з колегами з Івано-Франківська та розповідав про роботу на Львівщині. Перше запитання, яке почув автор, було не «чи варто нам рухатися цим шляхом?», а «як швидко ми можемо розпочати подібні проєкти у себе?».
Протягом багатьох років реформатори по всій Європі намагалися переконати уряди та установи, що зміни можливі. Сьогодні українські регіональні лідери самі шукають можливості впроваджувати ці зміни. Наступний крок — пілотний проєкт, який має продемонструвати, як система може працювати в реальних умовах, і стати прикладом для інших регіонів.
