У Німеччині з 1 липня набула чинності реформа соціальної допомоги, яка суттєво змінює правила отримання виплат для працездатних осіб, зокрема для українських біженців. Виплату «Бюргергельд» замінено на нову базову соціальну допомогу «Grundsicherungsgeld», що базується на принципі «вимагати і підтримувати». Це означає, що ті, хто потребує допомоги, можуть розраховувати на підтримку, але працездатні особи зобов’язані докладати зусиль для самостійного заробітку.

Нові правила передбачають, що самотні особи, здатні працювати, мають працювати повний робочий день, якщо це для них прийнятно. Батьків, які доглядають дітей, тепер можуть залучати до працевлаштування або інтеграційних заходів уже після досягнення дитиною 14-місячного віку — раніше це стосувалося дітей від трьох років. Такий підхід спрямований на якнайшвидше повернення людей до ринку праці та зменшення залежності від державної допомоги.

Реформа також посилює санкції за порушення нових вимог. За зрив програми підтримки або відмову подавати заявки на роботу базові виплати можуть скоротити на 30% на три місяці. За пропуск термінів у центрі зайнятості передбачено поетапне покарання: перший пропуск не має наслідків, другий призводить до скорочення виплати на 30% на місяць, а три послідовні пропуски можуть призвести до повної втрати права на виплату, включно з оплатою житла. Так звану «норму про відмову від роботи» також посилено: базову виплату можуть повністю зупинити щонайменше на місяць, максимум на два, причому застосовувати цю норму почнуть раніше, ніж раніше.

Крім того, скасовується річний «пільговий період» щодо майна — тепер розмір захищених заощаджень прив’язуватимуть до віку людини. Витрати на житло обмежуватимуть навіть протягом цього періоду, причому межа становитиме в півтора раза вище за загальний поріг прийнятності. Центри зайнятості отримають ефективніші інструменти для боротьби зі зловживаннями соціальними виплатами.

Ці зміни безпосередньо торкаються українських біженців, які перебувають у Німеччині. Багато з них отримували «Бюргергельд» як основну соціальну допомогу, і тепер їм доведеться адаптуватися до нових, жорсткіших умов. Особливо це стосується молодих людей до 30 років, яких спершу перевірятимуть на можливість негайного працевлаштування, і лише якщо це неможливо, розглядатимуть варіанти перекваліфікації чи навчання.

Подібні обмеження для біженців вводять й інші європейські країни. Наприклад, Велика Британія зобов’язала частину біженців повертати державі кошти, витрачені на їхнє утримання під час розгляду заяв на притулок. Водночас для українців, які планують повернутися з-за кордону, запрацювала спеціальна платформа «Додому», яка допомагає скласти покроковий план дій — від пошуку житла до навчання дітей.

Раніше в Раді Європи зазначали, що українських біженців намагаються «витискати» з ЄС, і пояснювали, як розмір виплат впливає на працевлаштування українців у Європі. Нова реформа в Німеччині є частиною загальноєвропейської тенденції до посилення вимог до отримувачів соціальної допомоги, що може мати значні наслідки для українських біженців, які шукають притулку та роботи в Європі.