Після анонсу угоди між США та Іраном на світовому ринку нафти відбулися суттєві зміни, які безпосередньо впливають на економічну ситуацію в Росії. Ціна російської нафти марки URALS в портах впала до 50 доларів за барель і нижче, а дисконт до еталонної марки Brent сягнув 22 доларів, що приблизно відповідає рівню до початку військової операції США в Ірані. Ці показники повернулися на довоєнний рівень, однак вартість фрахту залишається значно вищою.
Якщо в січні-лютому 2022 року Росія могла вивозити нафту за 10-12 доларів за барель, то зараз ця ціна зросла до 17 доларів. Це означає, що «свято для російських нафтових компаній завершилось», а російський мінфін так і не встиг суттєво поправити бюджетне здоров'я. Варто нагадати, що в бюджеті на 2026 рік російський уряд закладав ціну нафти на рівні 59 доларів за барель, що вже виглядає недосяжним за поточних умов.
Такий стан справ, на думку фінансового експерта Віталія Шапрана, члена виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків, вказує на необхідність зміни підходів України та її партнерів до переговорних умов, висунутих президенту Росії Володимиру Путіну. Експерт зазначає, що тепер мова має йти вже не про замороження лінії фронту, а про повернення Росії до кордонів 1991 року, оскільки РФ повертається до бюджетної кризи з перспективою напіврозпаду федерації.
Ключовим фактором, який може прискорити ці процеси, є ситуація на Близькому Сході. Країни регіону, втомлені від війни та економічних труднощів, дедалі активніше демонструють незадоволення політикою ОПЕК. Зокрема, минулого тижня Ірак публічно заявив, що якщо ОПЕК не підвищить йому квоту на видобуток нафти, він приєднається до Об'єднаних Арабських Еміратів і вийде з організації. Це свідчить про наявність «зголоднілих урядів», які прагнуть збільшити свої доходи за рахунок нарощування видобутку.
За таких умов на світовому ринку нафти зростає ймовірність того, що з часом ціна на нафту може впасти до 30 доларів за барель. Для Росії, чия економіка критично залежить від експорту енергоносіїв, такий сценарій був би катастрофічним. Він би призвів до ще більшого дефіциту бюджету, знецінення рубля та посилення соціальної напруги всередині країни.
Водночас експерти застерігають, що Росія, ймовірно, спробує дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході, щоб запобігти реалізації такого сценарію. Про це свідчать дії Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), який починає публічно диктувати умови цивільній владі Ірану. Однак шанси на короткостроковий мир в Ірані, до пів року, залишаються непоганими, хоча періодичні обстріли між США та Іраном можуть поновлюватися. Важливо, що Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових поставок нафти, має залишатися відкритою.
Таким чином, нові економічні реалії на світовому ринку нафти створюють для України вікно можливостей. Падіння доходів Росії від експорту енергоносіїв послаблює її здатність вести тривалу війну та фінансувати військову машину. Це дозволяє українській стороні та її міжнародним партнерам посилити тиск на Кремль і вимагати більш радикальних поступок, аніж просто припинення вогню. Повернення до кордонів 1991 року, яке раніше здавалося малоймовірним, тепер може стати реальною метою переговорів.
Варто зазначити, що думки, висловлені авторами блогів, не завжди поділяються редакцією. Однак наведені економічні дані та аналіз ринкових тенденцій свідчать про серйозні зміни, які можуть мати далекосяжні геополітичні наслідки.
