Армія США вперше випробувала українські безекіпажні катери Magura MV7 як платформи для запуску повітряних безпілотників. Тестування відбулися під час навчань Bayonet Quest 26 у штаті Мічиган, повідомляє Defence Blog. На носовій частині катерів виробництва української компанії UForce встановили окремі платформи, з яких злітали дрони.
Навчання проводила 7-ма піхотна дивізія, що входить до складу Multi-Domain Command-Pacific — спеціалізованого операційного командування Сухопутних військ США в Індо-Тихоокеанському регіоні, створеного шляхом об'єднання 7-ї піхотної дивізії та 1-ї багатодоменної оперативної групи. Військові тестували автономні системи та безпілотну авіацію, перевіряючи, як такі технології можуть збільшити дальність розвідки та дій підрозділів.
Magura MV7 використовували разом із патрульним катером Mk VI. Американські військові перевіряли, як екіпажні та безекіпажні морські платформи можуть працювати разом. Водночас 7-ма дивізія не уточнила, скільки саме MV7 брало участь у навчаннях, яку версію катера використовували та які повітряні дрони вони запускали.
Запуск повітряних дронів із безекіпажного катера дозволяє збільшити дальність розвідки й удару, не підводячи корабель з екіпажем близько до цілі. Армія США вивчає безекіпажні морські системи для підрозділів, які можуть діяти в Тихоокеанському регіоні, де значна частина операцій відбуватиметься між островами та вздовж узбережжя.
Серед найбільш відомих розробок UForce — морські дрони Magura, які застосовували в операціях у Чорному морі та які допомогли вивести з ладу або знищити понад десяток російських кораблів. За даними Defence Blog, безпілотники Magura, оснащені ракетами класу «повітря — повітря», збили російські бойові літаки над Чорним морем.
Базовою платформою сімейства є MAGURA V7, яку UForce описує як безекіпажний катер для роботи в прибережній зоні та в умовах активної радіоелектронної боротьби. За даними компанії, він має дальність приблизно 800 морських миль, швидкість до 39 вузлів і може нести до 650 кг корисного навантаження.
Наступною моделлю стала MV7 — саме її американські військові використовували як носій повітряних дронів. Це 7,8-метрова платформа з дальністю приблизно 800 морських миль, швидкістю до 39 вузлів і корисним навантаженням до 650 кг, а розподілене навантаження може перевищувати тонну.
Окремо компанія описує зв'язку MV7 + UAV: катер доставляє повітряний дрон ближче до цілі, запускає його для удару вглиб суші, а сам може повернутися на базу. Для зв'язку між платформами UForce використовує власну мережу UForce MESH.
У серпні 2026 року UForce також представила MV11 — найбільшу платформу сімейства. Вона має довжину до 12 метрів, може перевозити до 2,2 тонни корисного навантаження та працювати до семи днів. Компанія позиціонує MV11 вже не лише як ударний катер, а як морський носій інших безпілотних систем: він може доставляти, запускати та підтримувати дрони далеко від берега.
UForce також заявляє, що MV11 можна оснащувати кількома десятками повітряних перехоплювачів, стабілізованою 12,7-мм туреллю, радаром та іншими сенсорами для протиповітряної оборони.
У липні 2026 року UForce уклала партнерство з американським виробником човнів ReconCraft. У межах співпраці сторони планують запустити ліцензійне виробництво морських безпілотників у США.
19
