У ніч на 2 листопада хакери зламали мобільний застосунок Міністерства надзвичайних ситуацій Росії і розіслали користувачам фейкове сповіщення про ядерну загрозу. Про це повідомляють українські медіа з посиланням на російські паблики та медіа ASTRA. Застосунок зазвичай інформує населення про повітряні тривоги, тому повідомлення мали вигляд офіційного попередження.
У розісланому тексті йшлося про нібито запуск ядерних боєголовок на носіях P1-SUN по всіх регіонах Росії. Людей закликали терміново запастися їжею на три тижні та сховатися у підвалі, інакше, як говорилося в повідомленні, їх «розірве». Згідно з інформацією, такі сповіщення отримали щонайменше мешканці Бєлгородської, Орловської, Воронезької та Ростовської областей. Частина росіян скаржилася на отримані повідомлення в соціальних мережах, а сама розсилка, за деякими даними, також пройшла через регіональні канали месенджера MAX.
Пізніше МНС Росії офіційно підтвердило кібератаку. У заяві відомства зазначено, що мобільний застосунок зазнав масованої атаки, внаслідок якої зловмисники змогли розіслати фейкову інформацію. Фахівці працюють над усуненням уразливості та відновленням нормальної роботи застосунку. У міністерстві запевнили, що загальна Єдина державна система попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій працює в штатному режимі і злам застосунку не вплинув на неї та не може вплинути. Станом на ранок, за інформацією відомства, спеціалісти ще відновлювали роботу застосунку. Хто стоїть за атакою, наразі невідомо.
Інцидент стався через добу після того, як увечері 1 листопада було зламано український застосунок «Повітряна тривога». Користувачі отримали російською мовою повідомлення про загрозу пуску «Орєшніка», вуличні бої, а також радіаційну та хімічну небезпеку в Києві. Спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив РБК-Україна, що програму зламали, а попередження не відповідали дійсності. Згодом команда застосунку підтвердила злам і тимчасово призупинила його роботу, а потім частково відновила. Розробники пообіцяли посилити захист від кібератак. У Міністерстві цифрової трансформації та ДСНС також пояснили, якими іншими способами можна дізнаватися актуальну інформацію про повітряні тривоги.
Фейкові повідомлення про ядерну загрозу здатні спричинити паніку, навіть якщо їх швидко спростовують. Ситуація також показує, наскільки вразливими можуть бути системи екстреного сповіщення, які покликані рятувати життя, і що кібератаки на державні цифрові сервіси стали інструментом інформаційної боротьби з обох боків.
8
