Україна та НАТО розробили дві спеціалізовані моделі штучного інтелекту для потреб фронту. Про це повідомили в Міністерстві оборони України. Розробки створили спільно Командування НАТО з трансформації (ACT) та Збройні сили України за участі JATEC — спільного аналітичного, навчального та освітнього центру НАТО-Україна.
Перша розробка під кодовою назвою «Модель №13» фокусується на поведінці противника поблизу лінії бойового зіткнення. Алгоритм аналізує великі масиви даних, погодні умови та поточну динаміку боїв. На основі цих факторів ШІ з високою точністю визначає імовірний час і райони запуску безпілотників, інтенсивність їхнього застосування, а також конкретні типи БПЛА, які ворог готує до використання на обраній ділянці.
Модель уже протестували на реальних бойових даних, доопрацювали та підготували до прямої інтеграції в українські цифрові системи ситуаційної обізнаності. Це дозволить військовим швидше отримувати прогноз щодо загрози з повітря та відповідно планувати заходи протидії.
Другий модуль, «Модель №32», створили як систему підтримки ухвалення рішень для артилерійських операцій. Вона автоматично збирає дані про наявні системи озброєння, боєприпаси, вогневі позиції та обмеження безпеки. Замість офіцерів, які вручну порівнюють варіанти, система самостійно оцінює параметри логістики, балістики й зони ураження, відсікає нездійсненні варіанти та ранжує допустимі варіанти вогневого удару за ефективністю.
Прототип інструмента вже передали в підрозділи Сил оборони для польових випробувань. Після їхнього завершення алгоритм планують розгорнути на всі артилерійські частини ЗСУ. Це має прискорити ухвалення рішень на полі бою та зменшити навантаження на офіцерів, які нині змушені вручну опрацьовувати великі обсяги даних.
Обидві моделі є частиною ширшої співпраці України з НАТО у сфері оборонних технологій. Вони покликані підвищити точність прогнозування дій противника та ефективність застосування власних вогневих засобів. У Міноборони наголошують, що розробки вже пройшли етап тестування на реальних бойових даних, а не лише на теоретичних сценаріях.
Використання штучного інтелекту для аналізу поля бою та планування операцій є одним із напрямів, які Україна активно розвиває разом із партнерами. Такі системи не замінюють командирів, але дають їм додатковий інструмент для швидшої та обґрунтованішої оцінки обстановки. У випадку з «Моделлю №13» йдеться про прогнозування повітряних загроз, а з «Моделлю №32» — про оптимізацію артилерійських ударів.
Раніше в Україні також розробили новий дрон-перехоплювач для боротьби з російськими реактивними безпілотниками. Під час перших бойових випробувань військові збили дві крилаті ракети «Герань-5», які летіли на Київ. Від початку розробки до перших підтверджених збиттів минув лише місяць.
Тим часом на фронті фіксують і технологічні виклики. Зокрема, вночі 14 жовтня підрозділи 7-го корпусу ДШВ на Гуляйпільському напрямку зафіксували проблеми зі зв’язком Starlink, пов’язані з обмеженням швидкості передачі даних для «військового пакета» Starshield. За спостереженнями військових, під час польотів БПЛА зв’язок міг зникати на 10–20 секунд уже на швидкості 110–120 км/год, що ускладнювало керування дронами та робило їх уразливішими до ураження противником. Через проблеми зі зв’язком в одному з підрозділів безпілотних систем довелося скасувати частину місій.
Постачальник Starlink в Україні компанія Adaptis пояснила, що нічні обмеження стосуються лише військового сервісу Starshield, яким користуються Сили оборони. Для цивільних терміналів Starlink нічого не змінилося — вони працюють так само, як і раніше. Обмеження швидкості під час руху для звичайних терміналів діє давно, тоді як для Starshield його не було до цієї ночі.
2
