Україні не потрібна окрема Digital Agenda за європейським зразком, оскільки стратегія WINWIN до 2030 року вже охоплює цифровий розвиток держави. Натомість варто узгодити її з європейськими пріоритетами, визначити конкретні показники та джерела фінансування. Такий висновок зробив Сергій Карелін, старший експерт Академії електронного управління (eGA) проєкту ЄС DT4UA, у колонці для РБК-Україна.
Європейський Союз у програмі Digital Decade 2030 визначив вимірювані цілі. Серед них базові цифрові навички для 80% населення, 20 мільйонів ІТ-фахівців, використання хмарних технологій, великих даних чи штучного інтелекту у 75% компаній та доступність 100% ключових державних послуг онлайн. Програма охоплює чотири напрями: цифрові навички, цифровізацію бізнесу, розвиток інфраструктури та електронні державні послуги. Ще одна мета — гігабітний інтернет для всіх домогосподарств і мережі 5G для всіх населених територій. За звітом State of the Digital Decade, який Європейська комісія публікує щороку, базові навички наразі мають 60% населення, тобто ціль ще не досягнута. Це показує, що навіть за чіткої стратегії цифрова трансформація є складним процесом.
Стратегію WINWIN Україна схвалила наприкінці 2024 року. Вона враховує український контекст війни та відновлення економіки, а її пріоритети — оборонні інновації, агротехнології, медичні та біотехнології, космос. В Digital Decade оборонні технології окремим напрямом не виділені, тому акценти двох документів відрізняються. Карелін пояснює, що ЄС формує спільний цифровий простір, інфраструктуру та єдині правила, тоді як Україна будує технологічну політику в умовах війни та потреби відновлення. Різниця в пріоритетах не означає, що ЄС не розвиває відповідні галузі: їх підтримують через інші програми та інструменти.
За оцінкою автора, головними прогалинами України є відсутність закріпленого бюджету для WINWIN, нечіткі показники в окремих напрямах і потреба наблизити законодавство до європейських вимог, зокрема GDPR, Digital Services Act, Digital Markets Act та eIDAS 2.0. Європейська цифрова трансформація підтримується окремими фінансовими інструментами, зокрема Digital Europe та Connecting Europe Facility. В умовах війни пріоритетом державних видатків залишається оборона, однак без визначених джерел фінансування складно планувати реалізацію стратегічних завдань. Водночас ЄС визначає конкретні цілі й регулярно оцінює їх досягнення, тоді як в українській стратегії не всі напрями мають деталізовані показники.
Експерт наголошує, що мета цифрової євроінтеграції — сумісні системи й зручні послуги, а не однакові документи. У самому ЄС немає єдиного підходу до формату стратегій, тому важливішою є ефективність реалізації. Україна вже має розвинену систему електронних державних послуг, власні технологічні рішення та досвід кіберзахисту, який понад десять років формувався у відповідь на російські кібератаки. Саме цей досвід, за словами експерта, може бути корисним європейським партнерам.
2
