Кабінет міністрів заклав у проєкт державного бюджету на 2027 рік нову програму компенсації воєнних збитків бізнесу на 58,7 млрд гривень. Програма має запрацювати з січня 2027 року, якщо вдасться знайти джерела фінансування. Основним джерелом уряд бачить підвищення стандартної ставки ПДВ з 20% до 21%, що має дати близько 1 млрд доларів. Ще 2–4 млрд доларів розраховують залучити від міжнародних донорів.
За задумом Мінекономіки, держава візьме на себе перший шар воєнних збитків підприємств за моделлю First-loss. Компенсація може сягати 10 млн доларів на компанію. Це має створити простір для другого і третього шарів комерційного страхування. Міністр економіки Олександр Кравченко зазначав, що програму хочуть запустити максимально швидко, але за умови знайдення фінансування.
Водночас відповідного законопроєкту про підвищення ПДВ у Верховній Раді поки не зареєстровано. Із 131,3 млрд гривень додаткових надходжень, врахованих у бюджеті, лише 14 млрд гривень спираються на вже ухвалене законодавство. Ще 117,3 млрд гривень, серед яких і 58,7 млрд гривень від ПДВ, потребують нових рішень парламенту. Про це свідчить аналіз проєкту бюджету від KSE Institute.
У парламенті та бізнесі немає згоди щодо фінансування ініціативи. Частина підприємців підтримує модель із застереженнями, частина виступає проти підвищення ПДВ. За даними опитування ЄБА, 94% компаній не мають достатнього покриття воєнних ризиків. Щорічні збитки основних засобів бізнесу оцінюються у 4–10 млрд доларів і більше, тоді як ємність усього страхового та перестрахового ринку сягає лише 1 млрд доларів. Орієнтовний дефіцит покриття становить 3–9 млрд доларів і більше.
Комерційний ринок раніше працював здебільшого через перестрахування за кордоном, зокрема в Lloyd's, але це було дорого, а обсяги обмежені. Нині портфелі ризиковані й недиверсифіковані, тому можливості вичерпалися. Мінекономіки спершу розглядало варіант, за якого держава стає квазіперестраховиком, але він не спрацьовує для прифронтових територій, а тепер, імовірно, і для Києва та області.
Окрім основного фонду, Кабмін заклав ще один спецфонд на 8,3 млрд гривень для захисту підприємств паливного сектору. Його мали б наповнити від підвищення акцизу на пальне. Для великого бізнесу та критичної інфраструктури уряд готує додаткові інструменти: портфельне страхування, перестрахування, окремі галузеві ліміти та здешевлення довгострокового капіталу через компенсацію відсоткової ставки. Навесні 2026 року завдяки постанові №594 для великого бізнесу запустили програму пільгових кредитів до 25 млн євро з фактичною ставкою 10% на будівництво об'єктів розподіленої генерації та систем накопичення енергії. У вересні постанова №1156 суттєво розширила її: тепер підтримка охоплює будівництво, відновлення та підвищення стійкості об'єктів паливної та складської логістичної інфраструктури, розвиток виробничих потужностей переробної промисловості, а також поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі.
Таким чином, ключове питання полягає в тому, чи встигне парламент ухвалити податкові зміни, адже без підвищення ПДВ фонд не матиме основного джерела наповнення. Якщо ж законопроєкт не буде зареєстровано та підтримано, програма компенсації воєнних збитків бізнесу залишиться заручником бюджетного процесу, а підприємства — без обіцяного захисту.
3
