На світанку 24 серпня Хрещатик виглядав незвично навіть для воєнного Києва. Центральною вулицею столиці рухалася колона техніки, але без звичного строю військовослужбовців поруч. Кілька десятків колісних і гусеничних машин пройшли центром міста дистанційно — це були наземні роботизовані комплекси, які українські підрозділи вже використовують на фронті.

Демонстрацію не анонсували заздалегідь і провели без глядачів. Запис ранкового проходу показали пізніше під час урочистостей до 35-ї річниці Незалежності України. На Хрещатику можна було побачити, зокрема, комплекси «Рись PRO» і TerMIT.

Цей прохід помітно відрізнявся від класичного військового параду. Замість великих колон танків, бронетранспортерів і стройових коробок у центрі опинилися машини, створені для того, щоб забирати на себе роботу в найнебезпечніших місцях. Наземні роботи можуть доставляти боєприпаси, воду та спорядження, евакуювати поранених, виконувати інженерні й розвідувальні завдання. У бойових конфігураціях на них встановлюють дистанційно керовані модулі.

Символізм такого показу важко відділити від практики війни. Українські наземні комплекси вже давно не є експериментальними машинами для виставок. За даними оборонного відомства, від початку 2026 року Сили оборони виконали за їхньою допомогою понад 100 тисяч логістичних та евакуаційних місій.

Динаміка показує, наскільки швидко роботи входять у повсякденну армійську логістику. У січні на НРК припало 7511 таких місій, у березні — 9072, у травні — 14 059, а в липні — вже 19 969. За перші двадцять днів серпня було виконано ще 15 729 завдань.

За кожним таким числом стоїть проста причина розвитку наземної робототехніки: машину можна відправити туди, де поява людини означає надмірний ризик. Особливо це стосується підвезення вантажів на останніх кілометрах до позицій і евакуації поранених із зон, які контролюють ворожі FPV-дрони та артилерія.

Масштаб уже вимірюється не лише місіями, а й закупівлями. Від початку року в Україні законтрактували понад 22 тисячі наземних роботизованих комплексів — майже вдвічі більше, ніж за весь попередній рік. Через Brave1 Market військовослужбовці замовили НРК майже на 1,9 млрд гривень.

Один із комплексів, що пройшов Хрещатиком, має й прямий європейський промисловий вимір. У червні українська Roboneers та німецька ARX Robotics оголосили про створення спільного підприємства ARX Industries для серійного виробництва «Рись Pro». Виробничі майданчики мають працювати в Україні та Німеччині. Таким чином машина, яку побачили в центрі Києва, одночасно є прикладом фронтової технології та нового формату оборонної кооперації з Європою.

Хрещатиком ранкова демонстрація не обмежилася. Майже одночасно на Дніпрі показали морські безекіпажні системи Magura, Sargan і SeaBaby. У небі з'явилися дрони-перехоплювачі P1-Sun, інші безпілотні апарати, а також пілотовані Mirage 2000 і F-16.

Тому називати весь показ «парадом виключно бойових роботів» було б неточно. Наземна частина на Хрещатику справді була побудована навколо роботизованих комплексів, але загальна демонстрація охопила суходіл, воду й повітря та включала не лише безпілотні системи.

Не всі машини в наземній колоні також варто зводити до поняття «бойовий робот». Сам клас НРК значно ширший: одні платформи несуть вантажі, інші евакуюють людей, треті працюють із мінуванням або розмінуванням, розвідкою чи озброєнням. Їх об'єднує інше — оператору не потрібно фізично перебувати на самій машині у зоні найбільшого ризику.

Саме це робить ранковий прохід Хрещатиком показовим для нинішнього етапу війни. Публічний образ армії змінився разом із полем бою: поруч із винищувачами та морськими дронами в ньому тепер є невеликі наземні платформи, здатні день за днем виконувати рутинні й небезпечні завдання.

Після свята ці роботи повертаються не на музейні майданчики, а до підрозділів і виробничих ліній. Подальший масштаб їхнього застосування залежатиме від темпів закупівель, виробництва, підготовки операторів і того, наскільки швидко фронт зможе передавати виробникам досвід реальних місій. Парад тривав недовго, але технологічна зміна, яку він показав, відбувається щодня.

Вікторія Журавель

Автор

Кореспондентка

Вікторія Журавель працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Архів відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.