Повітряне командування «Захід» оприлюднило відео, на якому пілот винищувача МіГ-29 з позивним Денфікс збиває ударний безпілотник типу Shahed з бортової гармати. Кадри зняв сам льотчик під час повітряного бою на близькій дистанції. У командуванні наголошують, що такі збиття рідкісні й водночас надзвичайно складні, а пілот оцінив складність завдання в 9 балів із 10.
За даними командування, льотчик вів короткі черги зі штатної гармати ГШ-30-1. Ідеться про повітряний бій проти ударного дрона, який летів у безпосередній близькості від винищувача. Денфікс пояснив свою оцінку складності надзвичайно короткою відстанню до цілі та мізерним часом на маневр. За такої дистанції помилка в наведенні або запізніла реакція практично не залишають шансу на повторну спробу, тому кожна черга потребує точного розрахунку.
У Повітряному командуванні «Захід» зазначають, що знищення цілі гарматним вогнем належить до найдешевших способів боротьби з дронами, однак водночас це одна з найнебезпечніших операцій для пілота. Гармату застосовують тоді, коли для ураження цілі не використовують ракети класу «повітря-повітря». Ракети дорожчі й, як правило, мають інші умови застосування, тому гарматний вогонь залишається альтернативою, яку військові використовують за потреби. Саме тому такі епізоди потребують від льотчика точності, витримки та готовності підходити на мінімальну дистанцію.
Відео з’явилося на тлі нічної атаки 6 листопада, коли ворог спрямував ударні реактивні дрони на західні регіони України. За даними сил протиповітряної оборони, під час цього нападу було знищено п’ять реактивних безпілотників. Водночас у джерелах не уточнюється, чи безпосередньо пов’язаний бій пілота МіГ-29 з цією нічною атакою, і не називається точна кількість шахедів, які збив цей льотчик. Ці деталі залишаються невідомими, тому в матеріалі вони не подаються як встановлені факти.
Подібні відеозаписи з гарматними збиттями раніше поширювали й інші українські медіа, зокрема та. Їхні публікації показують, що такі епізоди повторюються в різних ситуаціях, але кожен окремий випадок військові оприлюднюють вибірково, тож публічна картина залишається фрагментарною. Для оцінки масштабу таких збиттів потрібні додаткові офіційні дані, яких на момент публікації немає.
15
