Європарламент ухвалив 12 листопада резолюцію, яка прямо пов’язує Північну Корею з російською системою викрадення українських дітей. За словами українського євродепутата від Нідерландів Тейса Ройтена, Північна Корея, так само як і Білорусь, є частиною цієї системи, і Європейський Союз має розширити санкційні списки за рахунок більшої кількості причетних осіб. Ройтен, інтерв’ю якому опублікувала «Європейська правда», брав участь у підготовці резолюції про депортовані українські діти.
Головна частина резолюції стосується північнокорейського табору «Сондовон», де, за наявними повідомленнями, дітей залучають до ідеологічної обробки. Європарламент прямо наголошує, що участь Північної Кореї подана як повідомлення і ще не підтверджена остаточно. Саме тому текст не робить із цих відомостей встановленого факту, а закликає до їх перевірки. Водночас сама постановка питання показує, що Брюссель розглядає систему вивезення дітей як мережу, у якій беруть участь кілька держав, а не лише російські структури.
Окрему увагу Ройтен приділив переліку санкцій. На його думку, під обмеження мають потрапити не лише керівники верхнього рівня, а й посадовці середньої ланки, зокрема керівники таборів, де перебувають вивезені діти. Саме вони, за логікою євродепутата, безпосередньо реалізують депортації та перевиховання, тож без їхнього внесення до списків санкції залишатимуться неповними. Резолюція закликає до ширших санкцій щодо посадовців Росії, Білорусі та Північної Кореї, причетних до депортацій.
Ця позиція узгоджується з попередніми кроками ЄС і Європарламенту. Путін і уповноважена при президентові Росії з прав дитини Марія Львова-Белова вже мають ордери на арешт Міжнародного кримінального суду саме у справі депортації українських дітей. Раніше Європарламент також ухвалював резолюції з жорсткішими формулюваннями: у травні 2025 року політику Росії щодо українських дітей було названо геноцидальною, а у вересні 2023 року парламент закликав Міжнародний кримінальний суд видати ордер на арешт Олександра Лукашенка.
Рада ЄС уже використовувала санкції в цій сфері. 28 вересня вона запровадила обмеження щодо ще 10 осіб і 17 організацій, пов’язаних з депортацією українських дітей до Росії. Це рішення стало продовженням попередніх кроків, спрямованих на тих, хто безпосередньо бере участь у вивезенні дітей. Нова резолюція від 12 листопада йде далі: вона містить також заклик визнати ці дії геноцидом, що є найсуворішою правовою оцінкою з тих, які обговорює парламент.
Документ ухвалено в умовах, коли питання повернення депортованих дітей залишається одним із найболючіших у відносинах України з Росією та її союзниками. Позиція Європарламенту фіксує, що відповідальність має бути персоналізованою: санкції мають торкнутися тих, хто організовує і реалізує вивезення та перевиховання дітей, а не лише держав у цілому. Такий підхід, за логікою резолюції, дає змогу адресно тиснути на конкретних людей, які стоять за системою, і водночас підтримує вимогу міжнародних судових механізмів.
39
