Словаччина не планує долучатися до нової кредитної програми Європейського Союзу для України на 45 мільярдів євро. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що Братиславу нібито політично шантажують, пов'язуючи фінансову підтримку Києва з домовленостями щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки. За його словами, змінювати позицію країна не збирається.
Фіцо виклав свою позицію у відеозверненні, опублікованому на його сторінці у Facebook. Глава словацького уряду наголосив, що Братислава не долучалася і до попередньої програми кредитування України на 90 мільярдів євро. Тим самим він дав зрозуміти, що його рішення не є реакцією лише на нову пропозицію, а продовжує лінію, яку Словаччина дотримувалася й раніше.
Окремо прем'єр відреагував на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який допустив можливість блокування наступного семирічного бюджету ЄС. За словами Мерца, таке може статися, якщо всі країни об'єднання не візьмуть на себе зобов'язань щодо фінансової підтримки України у 2027 році та в наступний період. Фіцо відповів, що не має наміру піддаватися тиску з боку Берліна.
Водночас словацький прем'єр запевнив, що Словаччина продовжить надавати Києву гуманітарну допомогу. Участь у військовому кредитуванні України він, однак, вважає недоцільною, оскільки, на його думку, така підтримка лише затягує війну. Саме ця різниця між гуманітарною та військовою допомогою є центральною в аргументації Братислави: гуманітарна підтримка, за його логікою, не продовжує бойових дій, тоді як військові позики безпосередньо з ними пов'язані.
Питання планують обговорити в понеділок у Братиславі під час зустрічі прем'єр-міністрів країн Вишеградської групи — Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини — з канцлером Австрії. Формат цієї зустрічі дасть змогу узгодити позиції центральноєвропейських держав щодо фінансування Києва до можливого спільного рішення в межах Союзу. Саме тому наступний тиждень може стати показовим для того, наскільки єдиним буде табір прихильників і противників нової програми.
Цей епізод не є першим. Нагадаємо, у жовтні 2026 року Словаччина та Угорщина відмовилися долучатися до фінансування нової позики ЄС для України на 70 мільярдів євро. Обидві країни заявили, що не братимуть на себе фінансових зобов'язань за цією програмою. Тепер та сама логіка повторюється з новим механізмом, що свідчить про стабільність позиції Братислави в питаннях спільного фінансування.
У листопаді Європейська комісія запропонувала новий механізм підтримки на 45 мільярдів євро. Із цієї суми 20 мільярдів євро планують спрямувати на бюджетні потреби, а ще 25 мільярдів євро — на військову допомогу. Основну суму позики Україна має повернути після отримання репарацій від Росії. Саме це положення робить механізм залежним від майбутніх рішень щодо російських активів і компенсацій, а отже, і від ширшої політичної домовленості між державами ЄС.
13




