Московський суд заочно заарештував Жанну Нємцову, доньку вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова, і оголосив її в розшук. Про рішення, ухвалене у п'ятницю, 31 липня, повідомили російські інформаційні агентства, зокрема «Інтерфакс» та інші медіа.
За даними агентств, суд обрав Нємцовій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно, без її присутності на засіданні. Російське законодавство дозволяє обирати такий запобіжний захід, коли обвинувачений перебуває за межами країни, оголошений у розшук або ухиляється від слідства. Заочний арешт починає діяти з моменту фактичного затримання особи чи її екстрадиції, а строк тримання під вартою обчислюється саме з цього моменту. Рішення суду, своєю чергою, стає підставою для внесення фігурантки до міжнародних списків розшуку.
Жанна Нємцова — журналістка і громадська діячка, донька Бориса Нємцова. Після загибелі батька вона неодноразово публічно вимагала довести розслідування його вбивства до кінця і критикувала російську владу за тиск на опозицію. У публічних виступах вона називала вбивство батька політичним і наголошувала, що слідство так і не встановило всіх винних. Останніми роками Нємцова проживає поза межами Росії та продовжує займатися журналістикою і правозахисною діяльністю.
Борис Нємцов був одним із найвідоміших російських політиків нового часу. У 1990-х роках він обіймав посаду губернатора Нижньогородської області, згодом став першим віцепрем'єром уряду Росії, а пізніше перейшов у жорстку опозицію до Кремля. Наприкінці життя він був одним із лідерів опозиційної партії РПР-ПАРНАС і співавтором гучних доповідей про корупцію в найвищих ешелонах влади. Останньою роботою Нємцова стала доповідь про російську військову присутність в Україні, яку співавтори опублікували вже після його загибелі. Його застрелили ввечері 27 лютого 2015 року на Великому Москворецькому мосту в центрі Москви, неподалік Кремля. У липні 2017 року суд визнав п'ятьох фігурантів справи винними у вбивстві й засудив їх до строків від 11 до 20 років позбавлення волі. Замовники злочину так і не були встановлені.
Заочні арешти та оголошення в розшук останніми роками стали поширеною практикою російських судів у справах проти політичних опонентів, які виїхали з країни. Подібні запобіжні заходи обирали щодо десятків фігурантів, яких влада вважає причетними до екстремістської чи небажаної діяльності. Для Нємцової це означає, що вона може бути затримана в державах, які визнають російські запити про екстрадицію.
Статус оголошеної в розшук може ускладнити Нємцовій міжнародні поїздки, однак на практиці виконання російських запитів залежить від рішень конкретних країн. Багато держав відмовляються видавати Росії людей, яких вважають переслідуваними за політичними мотивами. Підстави, на яких суд ухвалив рішення щодо Нємцової, у відкритих повідомленнях агентств не наводяться.
Рішення ухвалено понад 11 років після вбивства Бориса Нємцова. Воно знову привернуло увагу до незавершеного розслідування резонансного злочину та до практики, коли Москва використовує судові механізми щодо громадян, які живуть за кордоном, зокрема опозиціонерів та членів їхніх родин.
