22 липня президент Володимир Зеленський офіційно завершив процедуру заміни керівництва Збройних сил України. Замість Олександра Сирського та Андрія Гнатова посади головнокомандувача та начальника Генерального штабу обійняли відповідно Михайло Драпатий та Ігор Скибюк. Це рішення стало несподіванкою для багатьох спостерігачів, адже ще нещодавно президент наголошував, що не планує звільняти Сирського. Однак ситуація кардинально змінилася після відставки уряду та масових протестів із вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони.
Як зазначають політичні оглядачі «Української правди» Роман Кравець та Роман Романюк в аналітичному подкасті УП-2, призначення Драпатого є важливим кроком, але воно залишається половинчастим. Головна проблема полягає в тому, що Михайло Федоров, який протягом семи років реформував оборонне відомство та активно просував технологічні зміни в армії, досі не отримав посади міністра оборони. Президент запропонував йому посаду віцепрем'єра, однак без конкретного міністерства, що, на думку експертів, не дозволить Федорову впливати на стратегічні рішення та контроль над оборонним бюджетом.
Конфлікт між командою реформаторів з Міністерства оборони, які пропагували нову філософію ведення війни, і частиною генералітету на чолі з Сирським, який намагався зберегти стару систему, був надзвичайно гострим. Саме цей конфлікт, за словами президента, став причиною того, що він не вносив кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони після відставки уряду. Однак тепер, коли Сирського звільнено, причина конфлікту зникає, і виникає логічне питання: чи повернеться Федоров до Міністерства оборони?
Михайло Драпатий, який очолив Збройні сили, має репутацію прогресивного військового лідера. Він має хорошу освіту та бойовий досвід, а також, на відміну від свого попередника, не боїться впроваджувати зміни. Останні роки Драпатий очолював Командування об'єднаних сил, яке за стандартами НАТО має визначати ситуацію на полі бою. Однак Сирський, маючи повну підтримку президента, обрізав функціонал Драпатого, звузивши його роботу фактично до окремої ділянки Харківської області. Це свідчить про те, що Драпатий зміг зберегти свою принциповість та не піти на компроміси із совістю, що викликає повагу.
Експерти зазначають, що призначення Драпатого є результатом тривалих консультацій президента з командувачами корпусів. Зеленський намагався створити медійну рамку, ніби зміни в армії є реакцією не на протести та майже одностайне несприйняття відставки Федорова, а відповіддю на розмови з військовими. Таким чином президент хотів показати, що він є сильним лідером, який ухвалює рішення самостійно, а не під тиском суспільства.
Однак, незважаючи на позитивні зміни, питання повернення Федорова залишається відкритим. Протестувальники, які вийшли на вулиці з вимогою повернути Федорова на посаду міністра оборони, не задовольняться посадою віцепрем'єра без портфеля. Адже саме Федоров був ініціатором багатьох реформ, зокрема впровадження технологій та дронів у військову справу. Без нього, на думку експертів, реформи можуть загальмуватися, а оборонний бюджет знову витрачатиметься на сумнівні проекти.
Таким чином, призначення Драпатого є важливим, але не достатнім кроком для успішної трансформації Сил оборони. Для справжніх змін необхідно повернути Федорова до Міністерства оборони, адже саме він є символом реформ та технологічного прогресу в українській армії. Чи зможе президент знайти компромісне рішення, яке задовольнить і суспільство, і військових, покаже час.



