Міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді зробив низку гучних заяв щодо нової безпекової стратегії країни, яка передбачає різке згортання контактів із Росією та відновлення довіри з партнерами по НАТО. Виступаючи на конференції Budapest Energy and Security Talks, він наголосив, що інтереси Будапешта збігаються з інтересами союзників, тому одним із ключових завдань нового уряду є перезавантаження відносин у межах Альянсу.
«Ми зачиняємо двері перед росіянами», — заявив міністр, додавши, що російські спецслужби намагалися проникнути до країни «через чорний хід». За його словами, уряд уже посилює заходи безпеки, аби запобігти подібним спробам. Русін-Сенді також повідомив, що новий уряд попросив вибачення в окремих союзників, зокрема у Фінляндії, чий вступ до НАТО був затриманий попередньою адміністрацією Віктора Орбана. Як військовий, він назвав попередню позицію щодо Фінляндії неприйнятною.
Окремо міністр прокоментував зобов'язання країн НАТО збільшити оборонні витрати до 5% ВВП. Він висловив упевненість, що Угорщина досягне цього показника до 2035 року, однак наразі уряд зосереджується на інших пріоритетах. «Повірте, я міг би витратити багато грошей на військові потреби, але для цього, очевидно, є час і місце», — зазначив Русін-Сенді, додавши, що за нинішніх економічних умов пріоритетами залишаються освіта й охорона здоров'я.
Водночас він повідомив, що розпочата у 2017 році модернізація угорських збройних сил триває. Уряд прагне відновити оборонний потенціал країни, який занепадав протягом останніх 35 років. Для цього Будапешт планує укласти нові угоди з європейськими виробниками озброєння та заохочує їх розміщувати виробничі потужності в Угорщині. Це, на думку міністра, дозволить не лише модернізувати армію, а й створити нові робочі місця та посилити економічну співпрацю з партнерами.
Міністр також зазначив, що Будапешт уважно стежить не лише за війною Росії проти України, а й за ситуацією на Близькому Сході. На його думку, обидва конфлікти завершаться лише тоді, коли політичне керівництво, військові та суспільства будуть готові до цього. Він підкреслив, що Угорщина підтримує зусилля міжнародної спільноти щодо врегулювання цих криз, але наголосив на необхідності реалістичного підходу.
У понеділок угорський парламент ухвалив масштабну конституційну поправку, яка усуне з посад президента країни Тамаша Шуйока та голову Конституційного суду Петера Полта. Це рішення стало частиною ширшої політичної перебудови, яку новий уряд вважає необхідною для відновлення довіри всередині країни та на міжнародній арені. Крім того, Будапешт погодився надіслати офіційного листа Україні та Молдові, що запускає процедуру відкриття шостої переговорної зони щодо вступу до Європейського Союзу.
Українська громада та біженці в Угорщині зможуть без обмежень отримувати новини рідною мовою — відповідне рішення про розблокування українських медіа було ухвалене спільно з Міністерством закордонних справ країни. Цей крок також свідчить про зміну політичного курсу Будапешта, який раніше неодноразово критикували за обмеження свободи слова та проросійську риторику.
Загалом заяви міністра оборони свідчать про кардинальну зміну зовнішньополітичного курсу Угорщини, яка після років напружених відносин із Брюсселем і Вашингтоном намагається повернути довіру західних партнерів. Водночас експерти зазначають, що реалізація цих планів потребуватиме часу та значних ресурсів, особливо в умовах економічних викликів, з якими стикається країна.
