Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 14327-д, який створює правову основу для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). За даними ряду медіа, за документ проголосували 249 народних депутатів, хоча інше видання називає цифру 258, і це розходження поки не зняте. Ухвалення в першому читанні означає, що попереду ще потрібні другі та подальші читання, а дата остаточного ухвалення та орієнтовний час приєднання до SEPA не називаються.
Мета SEPA — спростити та здешевити перекази в євро між учасниками зони. Такі платежі, як правило, зараховуються протягом одного робочого дня і мають низькі комісії або не мають їх узагалі. Для громадян і бізнесу це означає швидші та дешевші розрахунки з партнерами в країнах Європейського Союзу. За оцінками, наведеними виданням «Правда», економія для користувачів і підприємств може сягати до 10 мільярдів гривень на рік. Саме ця перспектива, за логікою документа, і робить приєднання до зони практично важливим для українського ринку переказів.
Законопроєкт узгоджує українське законодавство з вимогами ЄС, які є обов'язковими для вступу до SEPA. Документ пов'язують із умовами Європейського Союзу та Світового банку; його також описують як виконання однієї з умов Міжнародного валютного фонду. Ключовою частиною цих вимог є відповідність стандартам боротьби з відмиванням коштів, тобто механізмам фінансового моніторингу. Саме тому законопроєкт не обмежується платіжною сферою, а зачіпає ширше коло фінансових та нефінансових суб'єктів.
Одним із головних новацій є створення нового реєстру індивідуальних банківських рахунків, електронних гаманців і сейфових осередків. У ньому зберігатимуться дані про власність і дати відкриття та закриття, але не залишки коштів і не операції. Подавати інформацію до реєстру зобов'язані Національний банк, банки, небанківські фінансові установи, компанії, що надають платіжні послуги та послуги електронних грошей. Адмініструвати реєстр має Міністерство фінансів, яке отримує відповідні повноваження в межах нової системи.
Прямий доступ до реєстру планують надати Бюро економічної безпеки, Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), та Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК). За словами посадовця, доступ буде обмеженим і не надаватиметься всім правоохоронним органам. Законопроєкт також прямо зазначає, що реєстр не створює обмежень чи затримок для окремих транзакцій, тобто не блокує платежі громадян і бізнесу.
Документ передбачає й окремий реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів. Крім того, він розширює перелік суб'єктів, які підпадають під первинний фінансовий моніторинг, і підвищує відповідальність за надання недостовірної інформації про бенефіціарну власність. Для компаній і фінансових установ це означає необхідність точніше підтверджувати, хто насправді контролює активи. Занепокоєння щодо приватності даних у реєстрі, про які говорять критики, у наявних матеріалах не розкриваються, тож оцінити їхню вагу зараз неможливо.
Наступним етапом стануть другі та подальші читання в парламенті, під час яких текст може зазнати змін. Остаточна дата ухвалення закону та орієнтовний термін вступу до SEPA у джерелах не називаються. Отже, ухвалення в першому читанні є лише першим кроком у довгому процесі, а його результат залежатиме від того, наскільки швидко парламент завершить розгляд і наскільки повно буде виконано вимоги ЄС і міжнародних партнерів.
57
