Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що Офіс військового омбудсмана неодноразово надавав пропозиції щодо реформування територіальних центрів комплектування (ТЦК) попереднім міністрам оборони Михайлу Федорову та Денису Шмигалю, однак жодних реальних зрушень за пів року так і не відбулося. Про це вона сказала в ефірі «Радіо Свобода».
«Ми як Офіс військового омбудсмана надавали попередньому міністру Михайлу Федорову і ще попередньому Денису Шмигалю пропозиції по реформуванню ТЦК. Але протягом всього цього часу ми не побачили жодних дієвих рухів, окрім якихось декларативних заяв», — наголосила Решетилова. Вона уточнила, що з обома міністрами було «абсолютно порозуміння на рівні цінностей і ідей», однак організація процесу виявилася проблемною.
За словами омбудсманки, вона особисто брала участь у нарадах у Міністерстві оборони з лютого поточного року. Під час зустрічей презентувалися ідеї, як реформувати ТЦК, але жодного впровадження в життя цих напрацювань не відбувалося. «Ми на наради ходили як на роботу, щодо цієї реформи. І щоразу ми чули одне й те саме, ми не бачили руху у впровадженні цієї реформи. Це не шпилька жодним чином, я прекрасно розумію складність. Але це факт — за пів року не просунулися в реформі мобілізації навіть на пів кроку», — додала Решетилова.
Офіс військового омбудсмана також пропонував конкретні ідеї щодо соціальної підтримки військовослужбовців. «Ми напрацювали свої ідеї, запропонували, погодили щось. Але, окрім нарад, це ще дуже складна нормативно-правова робота, адвокація в парламенті, з іншими відомствами тощо, це дуже складна взаємодія. І мені здається, що тут були певні недопрацювання», — зазначила вона. Решетилова висловила сподівання, що нова команда Міноборони нарешті почне втілювати реформи.
Паралельно з критикою попередників стало відомо про підготовку нових санкцій для ухилянтів від мобілізації. За словами Решетилової, законопроєкти вже розроблені, але поки що не подані до Верховної Ради. Йдеться про комплекс заходів, що передбачає обмеження адміністративних послуг, використання водійських прав та арешт банківських рахунків. «Це такий комплекс заходів, який дозволить і більш ефективні розшукові дії щодо тих правопорушників, які ухиляються від мобілізації, обмежить їхнє вільне пересування і доступ до певних послуг, які надає держава», — пояснила військова омбудсманка.
Вона наголосила, що такий підхід має бути справедливим стосовно військовослужбовців, які тривалий час сумлінно несуть службу та потребують заміни. «Цей комплекс заходів повинен бути паралельним з продуманою поступовою демобілізацією військовослужбовців», — додала Решетилова.
Нагадаємо, в Україні вже понад два роки діють посилені правила мобілізації. За неоновлення облікових даних та неявку за повісткою передбачено штраф від 17 до 25 тисяч гривень для фізичних осіб. Для юридичних осіб суми ще вищі. Якщо штрафи не сплачуються, можуть застосовуватися додаткові санкції — від арешту рахунків до позбавлення прав керування автомобілем, що вирішується в судовому порядку.
