Естонія готує план, який дозволить урядові продовжувати роботу з-за кордону навіть у разі окупації країни російськими військами. Йдеться про створення своєрідного цифрового двійника держави: ключові державні послуги та дані переносять у хмарну інфраструктуру, щоб вони залишалися доступними, навіть якщо фізичні дата-центри буде знищено або там опиниться ворог. Про цей підхід повідомило видання Politico, а деталі з'явилися й в українських медіа, які переказали історію.
Розробку стратегії веде колишній заступник генерального секретаря Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії. Його відправна точка проста: країна виходить із того, що повністю усунути ризики неможливо, тому головне завдання полягає не лише в збереженні даних, а й у безперервності роботи сервісів. Мета плану — зберегти основу, на якій можна буде відновити цифрову державу, навіть якщо звичайні механізми управління на території країни перестануть працювати. Саме тому в центрі уваги опинилися не окремі файли, а повноцінне функціонування послуг.
Резервна копія критично важливих державних даних уже зберігається в Люксембурзі. В описах цей центр називають «цифровим посольством» Естонії, оскільки він фактично виконує роль захищеного сховища поза межами країни. Окрім Люксембурга, системи розгорнуто й в інших європейських локаціях. Для захищених застосунків використовують платформи Microsoft Azure, AWS та державну хмару. Такий розподіл між кількома провайдерами та локаціями має зменшити залежність від однієї інфраструктури і не дозволити ворогу вивести з ладу всю систему одним ударом.
Серед реєстрів, які охоплює план, названо реєстри громадян, землі та законодавства. Для людей це означає, що базові відомості про себе, право власності на нерухомість і чинні закони мають залишатися доступними навіть за надзвичайних обставин. Наступний етап, за даними джерел, полягає вже не лише в збереженні інформації, а в забезпеченні безперервності самих послуг. Тобто йдеться про те, щоб громадяни та державні інституції могли користуватися цифровими сервісами і тоді, коли традиційна держава в країні не працює.
Архітектор ІТ-інфраструктури Міністерства, цитований у матеріалах, наголошує, що повністю усунути всі ризики неможливо. Саме тому стратегія не обіцяє абсолютного захисту, а розраховує на відновлюваність: після будь-якої кризи держава має мати змогу зібрати цифрові функції знову. Таке формулювання відображає тверезу оцінку загроз, без спроб подати план як гарантію безпеки.
План пов'язаний із ширшими змінами в оборонній політиці країни. Естонія переміщує свою основну бригаду ближче до російського кордону й переходить до концепції «активної оборони», яка передбачає активні дії від перших годин вторгнення. Цифровий захист держави таким чином стає частиною загальної системи національної безпеки, а не окремим технічним проєктом. Водночас це відображає досвід регіону, де питання стійкості державних інституцій дедалі частіше виходить на перший план після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
48




