Спецпосланець президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер просуває ідею нової архітектури безпеки в Європі, до якої знову була б залучена Росія. Йдеться про повернення Москви до переговорів із НАТО на рівних засадах, що для багатьох європейських столиць виглядає принаймні суперечливо.
Ключова проблема в тому, що Росія розв’язала повномасштабну війну проти України і водночас створює загрозу для інших європейських держав. Саме цей контекст робить будь-які пропозиції щодо відновлення діалогу з Москвою особливо чутливими. Для України, як і для країн Балтії, Польщі та інших держав Східного флангу, питання безпеки залишається надто конкретним, щоб розглядати його лише як предмет дипломатичної гри.
Початкова ідея стосується формату, у якому Росія могла б повернутися до загальноєвропейського обговорення безпеки. Попри це, у поданих матеріалах не вказано, наскільки конкретними є умови такого підходу, які гарантії пропонуються і чи готова Москва відповісти на таку ініціативу. Статус пропозиції Кушнера та реакція Кремля поки залишаються невідомими.
Тема європейської безпеки з’явилася на тлі ширшої міжнародної напруги. За даними, що надходять з різних джерел, адміністрація Трампа одночасно займається ситуацією навколо Ірану. Трамп заявив, що повторні військові дії проти Ірану наразі є малоймовірними. Він також посилався на позицію Катару, Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Бахрейну та Кувейту, які, за його словами, віддають перевагу збереженню статус-кво.
Щодо Ірану Трамп підтвердив, що не допустить появи в Ірану ядерної зброї. За його словами, військові США визначили 38 мостів в Ірані, які можуть бути зруйновані протягом години. Про ці заяви у вихідних матеріалах не зазначено, як вони співвідносяться з можливими переговорами. Водночас тривають морська блокада Ірану та операція, яку описують як «Залізні ворота».
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі, за даними джерел, оголосив США дводенний ультиматум. Катар, прем’єр-міністр якого зустрічався з Трампом, виступає ключовим посередником у переговорах між Вашингтоном і Тегераном. Водночас Reuters повідомляє, що Іран відкинув чернетку пропозиції, посередництвом щодо якої займався Катар. Відомо також, що Ізраїль, за інформацією, поділився розвідданими про можливе застосування Іраном хімічної зброї.
Окремо варто відзначити, що США завдали удару по іранській системі протиповітряної оборони 7 листопада. Це був перший такий удар після проміжних виборів у США. Умови можливої угоди між Вашингтоном і Тегераном, а також готовність Ірану її прийняти, залишаються невизначеними. Так само невідомо, чи призведуть поточні переговори до нової угоди або до відновлення бойових дій.
Отже, головне питання для європейської безпеки полягає в тому, чи може ініціатива щодо залучення Росії до переговорів із НАТО бути реалістичною, якщо Москва продовжує війну проти України. Відповіді на це поки немає, як і на питання про остаточну долю пропозиції Кушнера.
45
