Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков неочікувано схвально відгукнувся про присутність представника НАТО на тристоронніх переговорах щодо України. За його словами, на зустрічі в Абу-Дабі, що відбулася 10–11 листопада за участю Росії, України та США, був присутній Верховний головнокомандувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Олександр Грінкевич. Рябков назвав його присутність проявом професіоналізму. Він також заявив, що до роботи переговорів були залучені російські військові представники, і в такий спосіб підкреслив, що ця частина російської делегації працювала поряд із дипломатами.
Рябков охарактеризував американську команду як таку, що демонструє «драйв» у пошуку шляхів завершення війни. За його словами, практичні результати можливі за наявності політичної волі та за умови уникнення ескалації. Ці слова прозвучали після заяви спецпредставника США Стіва Віткоффа, який відразу після переговорів в Абу-Дабі сказав, що мир наближається. Фінський президент Александр Стубб, своєю чергою, оголосив про початок нового етапу переговорів, тож оцінки учасників і посередників процесу в цих днях загалом були оптимістичними.
Того ж дня Володимир Путін зустрівся в Кремлі з Віткоффом і Джаредом Кушнером, які прилетіли до Москви безпосередньо з Абу-Дабі. У зустрічі взяли участь помічник президента Юрій Ушаков, радник Владимир Мединський і глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмітрієв. Путін подякував президенту США Дональду Трампу за контакти та прогрес у гуманітарних питаннях. У Кремлі заявили, що зустріч не має визначеного часового обмеження, тобто її тривалість і формат лишаються відкритими.
Президент України Володимир Зеленський, за даними наведених джерел, очікує, що американські посланці привезуть конкретні пропозиції до Дубліна, де мають відбутися подальші переговори. Цей очікуваний крок має значення для наступного етапу, адже без конкретики, за логікою української сторони, обговорення ризикують залишитися декларативними. Водночас Київ і Москва розходяться в оцінці того, які гарантії мають супроводжувати будь-яку домовленість, і ця різниця лишається невирішеним питанням.
У Європі тим часом триває дискусія про те, хто має представляти континент у переговорах. Ірландський прем’єр-міністр Міхол Мартін заявив, що Європа не потребує єдиного переговірника. Ірландія зараз головує в ротаційному режимі в ЄС і приймає саміт, тому її позиція має вагу в організаційних питаннях. Естонія припустила, що від Європи можуть виступати голова Європейської ради Антоніу Кошта та високий представник ЄС Кайя Каллас. Премʼєрка Італії Джорджа Мелоні, своєю чергою, вимагає від ЄС чітко визначити, хто його представляє і з яким мандатом. Її вимога показує, що питання легітимності європейської позиції досі не має єдиної відповіді.
Окремо обговорюється фінансування України з боку ЄС. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язує бюджет Союзу на 2028–2034 роки з тим, щоб усі держави долучилися до фінансування України. За оцінками, Україні потрібно додатково 70 мільярдів євро наступного року, з яких 45 мільярдів можуть надійти від ЄС. Польща заявила, що тиск Мерца спрямований на Словаччину, Чехію та подібні держави. Раніше Чехія, Словаччина та Угорщина відмовилися від участі в попередньому кредиті на 90 мільярдів євро, що й зробило нинішнє обговорення бюджету більш чутливим для держав, які не хочуть брати на себе додаткові зобов’язання.
41
