У парламенті німецької землі Саксонія-Ангальт найближчим часом буде розглянуто резолюцію із закликом припинити військову та фінансову допомогу Україні й скасувати економічні санкції проти Росії. Ініціаторами документа виступають партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) та Альянс за соціальну справедливість, раніше відомий як Альянс Сари Вагенкнехт (BSW).
Згідно з проєктом резолюції, ландтаг має визнати, що політика санкцій проти РФ, а також постачання зброї та фінансова допомога Україні провалилися. У документі уряд землі закликають «всіма доступними засобами, зокрема шляхом відповідної ініціативи у Бундесраті, докласти зусиль для запобігання подальшій ескалації конфлікту в Україні та реалізації політики, спрямованої на встановлення миру». Основну увагу, на думку авторів, слід приділити дипломатії.
«Необхідні негайне припинення вогню та початок мирних переговорів з Росією», — йдеться у проєкті. Метою Німеччини названо нормалізацію економічних відносин з Росією, а також негайне скасування економічних санкцій проти РФ.
Для ухвалення документа має відбутися спеціальне засідання земельного парламенту. Його скликання ініціюють на 14 жовтня. Згідно з регламентом, четверта частина депутатів може вимагати позачергового засідання. У вівторок у Магдебурзі вже відбулося перше засідання ландтагу, на якому новим головою парламенту став депутат від АдН Тобіас Рауш.
Політик АдН Ульріх Зігмунд, який у грудні має намір балотуватися на посаду прем'єр-міністра Саксонії-Ангальт, заявив, що партії нарешті здатні посилити тиск на Берлін, аби «змусити його нарешті докласти зусиль для припинення війни, а не її продовження, і витратити мільярди податкових грошей на людей у нашій країні, а не на зброю на полях бою в Україні».
Засновниця BSW Сара Вагенкнехт наголосила, що Німеччина має дбати про діалог із Москвою, «замість того, щоб сприяти ескалації, яка рано чи пізно закінчиться війною». Вона звинуватила канцлера Фрідріха Мерца в тому, що він поїхав до Києва з «валізою грошей».
Голова фракції BSW Томас Шульце в коментарі інформаційному агентству dpa зазначив, що перед виборами було обіцяно внести пропозицію щодо миру: «Зараз ми виконуємо цю передвиборчу обіцянку. Магдебург надсилає Берліну сигнал про мирну політику».
Варто зауважити, що така резолюція матиме насамперед символічний ефект, оскільки основні повноваження щодо допомоги Україні та санкцій проти Росії лежать у руках Берліна та Брюсселя. Водночас вона є черговим кроком у внутрішньополітичній боротьбі Німеччини, де АдН та BSW дедалі активніше виступають проти курсу федерального уряду на підтримку Києва.
Ініціатива з'явилася на тлі ширших дискусій у Європі щодо санкційного тиску на Росію. Зокрема, посли країн ЄС 12 жовтня мають затвердити список санкцій проти РФ, який налічує 1646 позицій. Це свідчить про те, що на рівні Євросоюзу зберігається курс на посилення обмежувальних заходів, попри окремі регіональні ініціативи в Німеччині.
Окрім того, західні спецслужби дедалі частіше застерігають про можливу ескалацію з боку Росії щодо країн НАТО. Данська служба оборонної розвідки попереджала, що Росія збирається посилити гібридні атаки на Альянс і навіть може вдатися до обмежених військових провокацій. За оцінками фахівців, потенційна перевірка НАТО на міцність може відбутися вже протягом кількох місяців.
Таким чином, резолюція в Саксонії-Ангальт, навіть маючи символічний характер, вписується у складніший контекст: з одного боку, європейські інституції продовжують тиснути на Кремль, з іншого — всередині окремих країн ЄС зростає спротив такій політиці. Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки впливовими виявляться голоси прихильників припинення допомоги Україні у німецькому політикумі.
10
