Події, контекст і наслідки. Хронологія матеріалів редакції.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який дозволяє поліції затримувати та доставляти чоловіків до ТЦК. Документ покликаний зупинити «бусифікацію» та врегулювати процедуру, проте вже викликав дискусію.
Кабмін пропонує знизити ліміти бронювання для оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери, а також виключити працівників із відстрочкою із розрахунку 50% квоти. Створять Координаційний центр при Кабміні.
Президент США Дональд Трамп заявив про «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке нібито підтримали обидві сторони. Володимир Зеленський дізнався про це з медіа та підтвердив готовність не бити по російській енергетиці за умови дзеркальних кроків. Того ж дня Росія вдарила по енергетиці Харкова, а в Кремлі назвали заяву Трампа про «нового лідера» для України «знаковою».
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне перемир'я. Ця заява прозвучала на тлі суперечливих повідомлень про енергетичне перемир'я, оголошене Дональдом Трампом, яке Росія порушила ударами по енергетичній інфраструктурі.
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив про незмінну підтримку України та Володимира Зеленського, наголосивши на потребі посилювати тиск на Кремль. Заява пролунала після того, як Дональд Трамп закликав замінити українського президента.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова організувати вибори нового президента, якщо Володимир Путін погодиться на повне припинення вогню на 60 днів. Він наголосив, що вибір лідера належить виключно українському народу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зупинить удари по російських нафтопереробних заводах за умови, що Росія припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Він наголосив, що деескалація має бути взаємною, та навів дані про масовані обстріли за останній тиждень.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що лише український народ має право вирішувати, хто очолюватиме державу, реагуючи на заяву президента США Дональда Трампа про необхідність нового лідера в Україні.
Україна розширює кампанію далекобійних ударів по російській інфраструктурі, атакуючи не лише нафтопереробні заводи, а й дата-центри, від яких залежить робота цифрових сервісів, бізнесу та державних систем Росії.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ підтримав би послаблення санкцій на російську енергетику виключно в обмін на взаємну відмову від ударів по енергооб'єктах. Він назвав угоду США з Росією нечесною, порівняв її з самітом на Алясці та «подарунком Путіну на день народження».
Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Тараса Качки представником України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії. Качка, який раніше обіймав посаду віцепрем'єра з європейської та євроатлантичної інтеграції, назвав своїм головним завданням забезпечення фінансової підтримки України та інтеграцію української економіки в європейський ринок.
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Головнокомандувача, на якому обговорили посилення РЕБ для захисту інфраструктури від російських «Шахедів», виробництво далекобійних дронів та підготовку нових санкцій проти РФ.
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким повернув керівництво Радою експертів з питань енергетичної безпеки чинному секретарю РНБО Ігорю Клименку. Посаду голови ради традиційно обіймає секретар Ради національної безпеки і оборони.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував перший етап оптимізації держапарату: скорочення понад 4 тисяч вакансій, зменшення кількості заступників міністрів на 20% та заступників керівників інших ЦОВВ на 18%. Також відновила роботу Рада з питань державного управління.
Профільний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт про освітні права корінних народів і нацменшин. Документ має зняти вето Угорщини на відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном. Сторони обговорили посилення протиповітряної оборони, захист критичної інфраструктури та підтримку роботи винищувачів F-16.
Київ і Берлін уклали оборонні контракти та меморандуми на суму €8,5 млрд. Серед домовленостей — постачання установок і ракет IRIS-T.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не може погоджуватися на умови Росії заради припинення бойових дій, оскільки це призведе до послаблення та зламу держави. Він закликав народних депутатів не сіяти паніку та наголосив на особистій відповідальності парламентарів.
У колонці на «Українській правді» народний депутат Олексій Гончаренко пропонує відмовитися від стратегії очікування дива та перейти до поетапних домовленостей з Росією через систему вузьких треків і міжнародних гарантій.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у неділю, 4 жовтня, прибув до Києва з неоголошеним візитом. Він оголосить про новий пакет підтримки на 1 млрд євро військової допомоги та 350 млн євро на відновлення енергетики, а також про угоду щодо спільного виробництва безпілотників.