Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна ще не пройшла точку неповернення у питанні мобілізації, але дуже до неї наблизилася. За його словами, суспільний супротив зростає, а випадки порушень прав громадян під час примусового залучення до війська фіксуватимуться дедалі частіше, якщо держава не змінить підхід.
Омбудсман зазначив, що до нинішньої ситуації призвели недопрацювання всіх попередніх керівників Міністерства оборони та командувачів Сухопутних військ, починаючи з 2022 року. Він наголосив, що немає одного винуватця, а є системна помилка державної політики. За його даними, у 2022 році до нього звернулися 18 людей щодо захисту прав під час мобілізації, за рік ця кількість зросла в рази, а на початку 2024 року — у сотні разів.
Лубінець пояснив, що у 2022–2023 роках більшість людей долучалися до Сил оборони добровільно. Однак у 2024 році почалися примусові затримання, зокрема без повідомлень про виклик до ТЦК, що породило явище «бусифікації». Замість додаткової аргументації для суспільства влада ухвалила рішення про план мобілізації приблизно 30 тисяч громадян на місяць, що призвело до тотальної корупції в системі.
«Коли цілком придатна людина може відкупитися, її за фінансовий аргумент відпускають. А план же треба було виконувати. Почали брати всіх підряд: недужих, наркозалежних, людей старшого віку», — розповів омбудсман. Він зазначив, що кількість порушень прав людини під час примусової мобілізації почала зростати, а суспільство вирішило відстоювати права самостійно, що призводить до кримінальних злочинів. Лубінець засудив напади на службовців ТЦК та СП, але водночас наголосив на неприпустимості скоєння кримінальних правопорушень з боку самих військових.
Однією з перших ініціатив омбудсмана стало юридичне врегулювання процедури мобілізації через постанови уряду та внутрішні накази Міністерства оборони. Він зауважив, що досі не існує чіткого документа, який би визначав порядок дій працівників ТЦК. Відсутність такого документа використовують військові, але, за словами Лубінця, ніхто не скасовував Конституцію України, Кримінальний та Цивільний кодекси.
Омбудсман нагадав, що закон дозволяє затримувати людину не довше ніж на три години, а за довше затримання необхідно складати протокол про адміністративне затримання. Він також підкреслив, що за законом цю функцію мають виконувати органи правопорядку — Національна поліція, Національна гвардія та Державна прикордонна служба, а не військові.
Лубінець зазначив, що у 2025 році юридично врегулювали вимогу про обов'язкову присутність представників Національної поліції у групах оповіщення, а також з'явився обов'язок носити бодікамери, хоча вони часто не працюють. Він повідомив, що цього року за його матеріалами ДБР, Нацпол та СБУ почали відкривати провадження щодо порушень під час мобілізації, що може трохи заспокоїти суспільство.
Омбудсман пояснив, чому правоохоронні органи самоусунулися від процесу: питання мобілізації настільки непопулярне, що до нього ніхто не хоче торкатися. Він наголосив, що відповідно до закону мобілізацією повинні займатися різні органи, зокрема місцевого самоврядування, а парафією військових є лише облік та перевірка військово-облікових документів.
Говорячи про співпрацю з Офісом військового омбудсмана, Лубінець зауважив, що Конституція визначає лише одного омбудсмана, до якого можуть звертатися громадяни. Він додав, що військові тепер пишуть дві скарги, але він не має права їх не розглядати. За його словами, комунікація з військовою омбудсманкою Ольгою хороша, і вони шукають способи уникнути дублювання повноважень.
